Значення
-
У Речі Посполитій та Великому князівстві Литовському — урядова особа, судовий чиновник, який розглядав земельні спори, особливо щодо меж маєтків, а також відав державними коморами (складами).
-
Назва посади в судовій системі Гетьманщини (XVII–XVIII ст.), що відповідала земському судді з межових справ.
-
Історична назва судової посади в деяких інших країнах Центральної Європи (наприклад, Угорщині).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підкоморій, р. підкоморія, д. підкоморієві, з. підкоморія, о. підкоморієм, м. підкоморієві, к. підкоморію