підкомірець

[pidkomirɛt͡sʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Посада в адміністративному устрої Великого князівства Литовського та Речі Посполитої в XV–XVIII століттях: помічник комірника, який допомагав у збиранні мит, податків та управлінні королівськими (державними) маєтками.

  2. Військова посада в козацькому війську (Запорозька Січ, Гетьманщина): помічник комісарія, який відповідав за постачання, провіант, фураж та господарське забезпечення військового підрозділу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підкомірець, р. підкомірця, д. підкомірцеві, з. підкомірець, о. підкомірцем, м. підкомірцеві, к. підкомірцю

Більше записів