підкомірець

1. Посада в адміністративному устрої Великого князівства Литовського та Речі Посполитої в XV–XVIII століттях: помічник комірника, який допомагав у збиранні мит, податків та управлінні королівськими (державними) маєтками.

2. Військова посада в козацькому війську (Запорозька Січ, Гетьманщина): помічник комісарія, який відповідав за постачання, провіант, фураж та господарське забезпечення військового підрозділу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |