підкладальник

1. (спеціалізоване) Пристрій або механізм, призначений для автоматичного підкладання (підведення, подачі) чого-небудь, наприклад, листів паперу під друкувальний або штампувальний апарат.

2. (застаріле, діалектне) Той, хто щось підкладає, підсовує, особливо таємно або з прихованим наміром (наприклад, підкладальник листів, підкладальник вогню).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |