підкісник

1. (іст.) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — особа, яка перебувала в залежності від землевласника (кісника), працюючи на його землі та отримуючи за це ділянку для власного обробітку.

2. (заст.) Той, хто живе чи працює під опікою, заступництвом або на утриманні іншої людини; підопічний, прихильник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |