Значення
-
(іст.) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — особа, яка перебувала в залежності від землевласника (кісника), працюючи на його землі та отримуючи за це ділянку для власного обробітку.
-
(заст.) Той, хто живе чи працює під опікою, заступництвом або на утриманні іншої людини; підопічний, прихильник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підкісник, р. підкісника, д. підкісникові, з. підкісник, о. підкісником, м. підкісникові, к. підкіснику