підкірний
[pidkirnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який знаходиться, розташований або живе під кіром, тобто під господарем, власником маєтку, землі (застаріле).
-
Який належить до селян, що жили та працювали на землях козацької старшини, монастирів, шляхти, не входячи до складу кріпацтва (історичний термін).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підкірний, р. підкірного, д. підкірному, з. підкірного, о. підкірним, м. підкірнім