фамен

1. (мистецтво) Стилізоване зображення жіночої фігури зі складеними на животі руками, характерне для мистецтва Стародавнього Єгипту періоду Амарни (XIV ст. до н.е.), пов’язане з культом сонячного божества Атона.

2. (археологія, мистецтво) Тип давньоєгипетської кам’яної пластики (зазвичай невеликого розміру), що зображає фараона Ехнатона (Аменхотепа IV) у момент релігійного ритуалу сонячного шанування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |