фамен

[fɑmɛn] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. (мистецтво) Стилізоване зображення жіночої фігури зі складеними на животі руками, характерне для мистецтва Стародавнього Єгипту періоду Амарни (XIV ст. до н.е.), пов’язане з культом сонячного божества Атона.

  2. (археологія, мистецтво) Тип давньоєгипетської кам’яної пластики (зазвичай невеликого розміру), що зображає фараона Ехнатона (Аменхотепа IV) у момент релігійного ритуалу сонячного шанування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фамен, р. фамену, д. фаменові, з. фамен, о. фаменом, м. фамені, к. фамене

Більше записів