Значення
-
Сукупність осіб, предметів або явищ, що становить частину більшої групи, об’єднана певною спільною ознакою, відмінною від ознак інших частин цієї групи.
-
У математиці, зокрема в теорії груп: підмножина елементів групи, яка сама утворює групу відносно тієї самої операції.
-
У хімії: вертикальний стовпець у періодичній системі елементів, що містить елементи з подібними властивостями; частина групи, на яку поділяється основна група періодичної системи.
-
У біології, систематиці: таксономічна категорія нижча за групу, що об’єднує близькі види, роди або родини всередині більшої групи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підгрупа, р. підгрупи, д. підгрупі, з. підгрупу, о. підгрупою, м. підгрупі, к. підгрупо