1. Мати під собою ґрунт, основу; спиратися на щось, бути обґрунтованим чимось.
2. Бути підкріпленим фактами, доказами, логічними міркуваннями; мати достатнє обґрунтування.
підґрунтовуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |