підфунктор

1. У математиці, зокрема в теорії категорій: функтор, значенням якого для кожного об’єкта та морфізму вихідної категорії є підоб’єкт або підморфізм відповідно в категорії-образі, що узгоджено з композицією та тотожними морфізмами.

2. У програмуванні та інформатиці: функція або метод, який викликається всередині іншої функції (зовнішнього функтора) для виконання допоміжної, часткової задачі в рамках загального алгоритму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |