1. Невеликий дах, навіс над входом у будинок, над балконом, вікном тощо, що захищає від опадів і сонця.
2. Частина загального даху, що утворює такий навіс.
3. Рідко вживане позначення для козирка головного убору (кашкета, кепки тощо).
піддашок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На підмурку по краях, саме де гранки сходяться, по обабіч помуровані стовпи — всіх шість пар, — здається, вишиною сажень в три; на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замість вікон. Тут дзвони висять.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |