Словник Української Мови
Буква
1. (істор.) Титулярне князівство у складі Священної Римської імперії, резиденція курфюрста (палатинського графа); також — територія, що ним керувалася.
2. (істор.) Королівський або імператорський палац-резиденція у середньовічній Німеччині та Франкській державі, де правитель тимчасово перебував під час об’їзду своїх володінь.
3. (геогр., істор.) Назва історичної області на заході Німеччини (нім. Pfalz), що сходить до однойменного князівства; сучасна земля Рейнланд-Пфальц.
Приклад 1:
З метою розвитку мережі дистрибуції в Німеччині була придбана Schuster& Sohn Group в м. Кайзерслаутен (земля Рейнланд – Пфальц), що дало можливість постачання всіма видами промислових хімікатів більше 2000 нових для компанії споживачів на Південному заході країни. Недавно був відкритий найбільший в Європі сучасний логістичний центр з хімічних товарів в м. Дуйсбург, що дало змогу здійснювати щорічні постачання промислових хімікатів в об’ємі 70000 тонн з цього центру як споживачам Північ ного заходу Німеччини (земля Північний Рейн – Вестфалія), так і низки сусідніх країн (Данія, Бельгія, Голландія, Люксембург).
— Малярчук Таня, “Згори вниз”