Словник Української
1. (біол.) Спеціалізована клітина у деяких водоростей, здатна до активного руху за допомогою джгутиків і призначена для безстатевого розмноження.
2. (іст., мед.) Застаріла назва однієї з форм лейкозу (злоякісного захворювання кровотворної системи), при якій в крові та кістковому мозку різко збільшується кількість незрілих клітин — бластів.
1. (у біології, зоології) Який стосується архібласта — ранньої стадії розвитку зародка тварин, коли він складається з невеликої кількості недиференційованих клітин (бластомерів).
2. (у медицині, онкології) Який характеризує найбільш незрілі, ембріональні, агресивні форми злоякісних пухлин (наприклад, архібластичний рак).
1. (ембріол.) Рання стадія розвитку зародка тварин, що характеризується одношаровою будовою та наявністю внутрішньої порожнини (бластоцеля), яка утворюється в результаті дроблення заплідненої яйцеклітини; типова бластула.
1. (заст.) Службова особа, відповідальна за зберігання архівних документів; архіваріус.
2. (спец.) Програмне забезпечення, система або модуль, призначені для архівації, систематизації та довгострокового зберігання даних (наприклад, електронних документів, баз даних).
1. Наукова дисципліна, що вивчає історію, теорію, методи та практику архівної справи, включаючи організацію, комплектування, облік, зберігання, науково-технічну обробку та використання архівних документів.
2. Практична діяльність із забезпечення збереження, систематизації та використання документального архівного надбання.
Жінка, яка працює в архіві, фахівчиня з архівної справи, що займається збиранням, систематизацією, зберіганням і науковим опрацюванням документів.
1. Такий, що зберігається в архіві або переданий на зберігання до архіву; заархівований.
2. (У комп’ютерних технологіях) Про дані, файли: такі, що були переміщені в архів (спеціальну папку або файл-контейнер) для довгострокового зберігання з метою звільнення місця або систематизації інформації.
3. (Про вебсторінки, документи в інтернеті) Такий, що був збережений у спеціальному архіві (наприклад, Wayback Machine) для фіксації та подальшого доступу до його стану на певний момент часу.
1. Який стосується архівознавства — галузі знань про архіви, їх організацію, збереження та використання архівних документів.
2. Призначений для архівознавства, пов’язаний з його дослідженням або викладанням (наприклад, архівознавча література, архівознавча освіта).
1. (в архітектурі) що стосується архівольта — декоративного обрамлення арочного прорізу, яке наголошує його форму та часто прикрашене рельєфним орнаментом або скульптурою.
2. (переносно) що має вигляд або форму, схожу на архівольт; арочний, вигнутий.
1. Спеціально обладнане приміщення або будівля для зберігання архівних документів, що забезпечує їх цілісність та довговічність завдяки відповідному температурно-вологісному, світловому та охоронному режиму.
2. У переносному значенні — про велику кількість старих, рідко використовуваних або застарілих речей, паперів, знань тощо, що накопичилися в певному місці або в пам’яті.