1. Продавець бубликів або іншої дрібної хлібної випічки.
2. (переносно, розм.) Людина, яка займається дрібною, незначною торгівлею; дрібний торговець.
3. (заст.) Той, хто випікає бублики; бубликар.
Словник Української
1. Продавець бубликів або іншої дрібної хлібної випічки.
2. (переносно, розм.) Людина, яка займається дрібною, незначною торгівлею; дрібний торговець.
3. (заст.) Той, хто випікає бублики; бубликар.
1. (діал.) Бабуся, стара жінка; також звертання до літньої жінки.
2. (зоол.) Рід комах родини справжніх ос (Vespidae), великі оси, що будують гнізда з папероподібної речовини; шершень (Vespa crabro).
3. (бот., діал.) Назва деяких грибів, зокрема печериці, баба (гриб).
1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, походить від діалектного слова “бубир” (див. значення 2).
2. (Діал., заст.) Назва бобра (ссавець родини бобрових) у деяких західних українських говірках, зокрема гуцульських.
1. Власна назва персонажа з українського фольклору та літератури, зокрема з народної казки «Буберт» (варіант — «Бубарт»), що є антропоморфізованим зображенням бубонця (дзвіночка) або звуку «буберт»; у казці Буберт — чарівна істота або предмет, що втікає від господаря, поки його не знаходить кіт.
2. (рідко) Термін, що позначає невиразну, безформну масу або щось плутане, безладне; каша, мішанина (частіше вживається форма «бубертя»).
1. У давньоєгипетській міфології — одна з богинь-кошок, що втілювала сонячне тепло, родючість та домашній затишок; центр її культу знаходився у місті Бубастіс.
2. Назва роду котячих з родини котових, до якого належать сучасні домашні кішки та їхні найближчі дикі родичі (наприклад, степова кішка); наукова латинська назва — Felis.
1. Велика антилопа роду Alcelaphus родини бикових, поширена в Африці; бубал має довгі, загнуті рогами та міцну статуру, мешкає переважно в саванах.
2. Рід комах родини листоблішок (Cicadellidae), зокрема вид Cicadella viridis, який має яскраво-зелене забарвлення та шкодить культурним рослинам, висмоктуючи соки.
1. Розмовне зменшувально-пестливе іменування жука або іншої комахи (переважно у мовленні дітей або в літературі для них).
2. Розмовне, часто іронічне або зневажливе позначення невеликої, несуттєвої, іноді недоречної людини.
3. Власна назва персонажа з популярного мультсеріалу “Буба” — маленького, допитливого привида, який живе в готелі та досліджує навколишній світ.
1. Французьке прізвище, найвідомішим носієм якого був Нікола Буало (1636–1711) — французький поет, критик, теоретик класицизму, автор поетики «Мистецтво поетичне».
2. Рідкісне прізвище іншого походження, що може зустрічатися в україномовному середовищі.
Бріфок-топсель — додатковий вітрило трикутної форми, яке піднімали на старих вітрильних суднах над бріфоком (брамселем брифока) на найвищій стеньзі.
1. Короткий документ або інформаційний матеріал, що містить стислу довідку, основні дані, виклад ключових фактів або підсумок інформації з певного питання, проекту чи ситуації; синонім до слова «бриф».
2. Коротка навчальна чи інструктивна лекція, що проводиться перед початком роботи, завдання або операції для постановки цілей та узгодження дій.