буберт

[bubɛrt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    Власна назва персонажа з українського фольклору та літератури, зокрема з народної казки «Буберт» (варіант — «Бубарт»), що є антропоморфізованим зображенням бубонця (дзвіночка) або звуку «буберт»; у казці Буберт — чарівна істота або предмет, що втікає від господаря, поки його не знаходить кіт.

  2. (Лінгвістика) –

    (рідко) Термін, що позначає невиразну, безформну масу або щось плутане, безладне; каша, мішанина (частіше вживається форма «бубертя»).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буберт, р. буберта, д. бубертові, з. буберта, о. бубертом, м. буберті, к. буберте

Більше записів