Значення
- (Література) –
Власна назва персонажа з українського фольклору та літератури, зокрема з народної казки «Буберт» (варіант — «Бубарт»), що є антропоморфізованим зображенням бубонця (дзвіночка) або звуку «буберт»; у казці Буберт — чарівна істота або предмет, що втікає від господаря, поки його не знаходить кіт.
- (Лінгвістика) –
(рідко) Термін, що позначає невиразну, безформну масу або щось плутане, безладне; каша, мішанина (частіше вживається форма «бубертя»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. буберт, р. буберта, д. бубертові, з. буберта, о. бубертом, м. буберті, к. буберте