Словник Української
Атрид — власна назва, прізвисько двох героїв давньогрецької міфології, царів Мікен Агамемнона та його брата Менелая, синів Атрея (від грец. Ἀτρεΐδης — син Атрея).
Атрид — у переносному значенні, книжн., заст. прямий нащадок, син (переважно у множині: атриди).
1. У медицині: запальне захворювання суглобів, що характеризується болем, обмеженням рухливості та деформацією; артрит.
2. У техніці (застаріле): пристрій або механізм для автоматичного регулювання часу в імпульсних системах зв’язку.
Атрихобласт — у ботаніці: тип кореневих волосків у рослин, які не мають волоскової структури, а є короткими, циліндричними або сферичними клітинами епіблеми, що виконують функцію поглинання води та мінеральних речовин.
Атрихоз — у медицині: вроджена аномалія або патологічний стан, що характеризується повною відсутністю волосся на тілі.
1. (в анатомії) Який стосується передсердя (атріума) серця; властивий передсердю.
2. (в архітектурі) Який стосується атріума (внутрішнього двору) або має атріум; властивий атріуму.
1. У давньогрецькій міфології — юнак надзвичайної вроди, уособлення вмираючої та воскресаючої природи, коханець богині Кібели, який, за різними версіями міфу, був оскоплений або загинув від поранення, а потім перетворений на сосну.
2. У ботаніці — рід однорічних трав’янистих рослин родини тонконогових (злакових), поширених у Середземномор’ї та Західній Азії; до цього роду належить, зокрема, вид аттис волотистий (Aegilops cylindrica), який є бур’яном у посівах пшениці.
1. Власна назва міста в центральній частині Франції, адміністративного центру департаменту Па-де-Кале.
2. Власна назва історичної області на півночі Франції, що приблизно відповідає території сучасного департаменту Па-де-Кале.
3. У фразеологізмі “піти за ату” — означає зазнати повної поразки, програшу, бути розбитим (за походженням пов’язане з битвою при Ату 1415 року під час Столітньої війни, де французьке лицарське військо зазнало нищівної поразки від англійців).
1. Дійство за значенням дієслова “атукати” — гучне й різке вигукування “ату!” для нацьковування собак на когось або на щось, переслідування когось із криками “ату!”.
2. Переносно — нацьковування, підбурювання одних людей проти інших, розпалювання ворожнечі або агресивних дій.
1. (рідко) Вигукувати “ату!”, переслідуючи когось або щось, зазвичай під час полювання чи переслідування.
2. (переносно) Активно та голосно переслідувати, нападати на когось, викривати або осуджувати, часто натовпом.
1. (рідко) Відчувати сильний біль, страждання; мучитися, корчитися від болю.
2. (діал.) Вагатися, сумніватися; боятися щось зробити.