1. (у ботаніці) стосовний до апоспориї, що стосується апоспориї — способу розмноження деяких рослин, при якому гаметофіт розвивається безпосередньо з вегетативних клітин спорофіту, минаючи стадію спори.
-
апостазія
1. Відступництво від християнської віри, відмова від релігійних переконань або зречення від церкви; рідше — відступництво від будь-якої іншої віри чи вчення.
2. У переносному значенні — різка зміна переконань, ідейних або моральних принципів; відмова від колишніх ідеалів.
-
апофегмати
1. Короткі вислови, афоризми, що містять глибоку думку або життєву мудрість, часто приписувані видатним особистостям античності (наприклад, “Пізнай самого себе”).
2. Збірка таких висловів, афоризмів; апофтегми.
-
апофеозний
1. Який є апофеозом, завершальною кульмінаційною частиною чогось; що є найвищим проявом, увінчанням якоїсь ідеї, явища або діяльності.
2. (У мистецтві) Пов’язаний з апофеозом — фінальною урочистою сценою театральної вистави, музичного твору, фільму тощо, а також зображенням уособлення, прославлення або вознесіння героя.
3. (Переносно) Надзвичайний, величний, що досягає найвищого ступеня; грандіозний.
-
апофіз
1. (геологія) Бічний відросток магматичної породи, що відходить від основного масиву в тріщини навколишніх гірських порід.
2. (анатомія) Виступ на кістці, до якого прикріплюються м’язи, зв’язки або сухожилля; кістковий відросток.
-
апофіза
1. (геологія) Короткий відросток магматичної породи, що відходить від магматичного тіла (наприклад, батоліту) і пронизує навколишні гірські породи, не сягаючи земної поверхні.
2. (анатомія) Виступ на кістці, до якого прикріплюються м’язи, зв’язки або сухожилля; кістковий відросток.
3. (ботаніка, застаріле) Розширена, часто подушкоподібна частина квітконіжки, що розташована безпосередньо під квіткою або суцвіттям, наприклад, у фіґи.
-
апофізеоліз
Апофізеоліз — це медичний термін, що означає перелом апофіза (кісткового виступу, до якого прикріплюється м’яз) з відривом його від основної кістки, спричинений надмірним навантаженням або різким скороченням прикріпленого м’яза; характерний переважно для дітей та підлітків.
-
апофіліт
Апофіліт — мінерал класу силікатів, гідроксилвмісний силікат калію та кальцію шаруватої будови, що кристалізується в тетрагональній сингонії; утворює прозорі або напівпрозорі кристали таблитчастої, біпірамідальної форми, часто з характерним перламутровим блиском.
-
апофонія
1. (у мовознавстві) Звукова зміна в корені слова, що виникає внаслідок чергування голосних залежно від наголосу або фонетичного оточення; внутрішня флексія, аблаут.
2. (у поетиці) Риторична фігура, що полягає у повторенні однакових або схожих голосних звуків у ряді слів для створення певного звукового ефекту; різновид асонансу.
-
апохроматизм
1. Оптична властивість лінзи або системи лінз, яка полягає в практично повному усуненні хроматичної аберації (кольорової облуди) для двох або трьох певних довжин хвиль світла, що забезпечує різке та чітке зображення без кольорових облямівок.
2. В оптичному приладобудуванні — високий ступінь корекції кольорової облуди, досягнутий за допомогою апохроматичних лінз, складених з різних сортів оптичного скла.