Словник Української
1. Стосовний до Аршинникова, пов’язаний з ним (зазвичай про місцевість, об’єкт або явище, названі на честь вченого-ґрунтознавця Олександра Аршинникова).
2. Утворений, сформований за участю або під впливом Олександра Аршинникова (переважно про наукові концепції, класифікації ґрунтів тощо).
Асоціон — власна назва, що позначає стародавню грецьку колонію, засновану на узбережжі Чорного моря в районі сучасного Криму (поблизу Керчі) у VI ст. до н.е.; важливий центр торгівлі та ремісництва Боспорського царства.
Пристрій для приймання та перетворення електричних сигналів у звукові коливання, призначений для прослуховування звуку (наприклад, радіоприймач, магнітофон, програвач компакт-дисків тощо).
1. (у фізиці, оптиці) втрачати кольоровість, ставати безбарвним; набувати властивостей ахроматичного світла.
2. (у техніці, про оптичні системи) ставати ахроматичним, позбавлятися хроматичної аберації (відтінків) внаслідок спеціального підбору та комбінування лінз.
1. Хімічний термін, що стосується ацетооцтової кислоти (CH₃COCH₂COOH) або її солей (ацетоацетатів), наприклад: ацетооцтовий естер, ацетооцтова кислота.
2. У біохімії та медицині — пов’язаний з продуктами метаболізму жирних кислот у печінці, зокрема з утворенням ацетооцтової кислоти як одного з кетонових тіл, наприклад: ацетооцтовий аніон, ацетооцтове тіло.
1. Хімічний термін, що стосується етилового ефіру ацетооцтової кислоти (етилацетоацетату) — органічної сполуки, важливого реагенту в органічному синтезі, зокрема в ацетооцтовому синтезі.
1. Хімічний термін, що стосується похідної ацетооцтової кислоти, в якій один атом водню замінено на метильну групу (-CH₃); метиловий ефір ацетооцтової кислоти.
Ацетотіамід — хімічна сполука, похідна тіаціду, що використовується як інгібітор карбоангідрази, зокрема в наукових дослідженнях.
Ацетофенон — органічна сполука, ароматичний кетон, що має формулу C₆H₅C(O)CH₃; безбарвна рідина або кристали з характерним запахом черемхи та бурштину, яка використовується як душиста речовина в парфумерії, ароматизатор у харчовій промисловості та як проміжний продукт в органічному синтезі.
Ацетофенон — лікарський засіб (одна з лікарських форм кетаміну) для ін’єкційного наркозу, що застосовується в ветеринарній медицині.
1. (у біології) Позбавлений голови або чітко вираженого головного відділу; безголовий (про організми, їхні стадії розвитку або колонії).
2. (у літературознавстві, про вірш) Такий, що починається без наголосу на першому складі; що має безнаголошу початку стопу.
3. (у політичній термінології, перен.) Позбавлений єдиного, чіткого керівництва або централізованої влади; безголовий (про організацію, рух тощо).