• аравієць

    1. іст. Особа, що проживала на території Стародавньої Аравії. Представники цього народу, подібно до єгиптян, широко практикували писемність, залишаючи написи на різноманітних матеріалах: камені, дерев’яних табличках, глині, скельних породах (графіті), бронзі та інших. До наших днів дійшло понад п’ять тисяч таких епіграфічних пам’яток, серед яких переважають хроніки політичних подій, давні законодавчі норми, присвятні та надгробні написи, господарські документи. Встановлення точного часу створення цих пам’яток є дискусійним: частина дослідників датує їх кінцем II — початком I тисячоліття до нашої ери, тоді як інші вважають, що вони з’явилися не раніше VIII або V століття до н. е.

    2. Житель або уродженець Аравійського півострова.

    3. Особа, яка має громадянство Саудівської Аравії.

  • арагац

    Арада — це традиційний вірменський корж круглої форми, виготовлений з пшеничного тіста, замішаного на молоці, що має потовщені краї та тонку центральну частину.

    Арада — це зубчаста поверхня, яку утворюють верхні краї стіни або оборонної огорожі.

    Арада — це штроба (паз) у кладці, що має заглиблення у вигляді двох східчастих уступів.

  • арагонець

    Див. статтю «арагонці».

  • арагоніт

    Арагоніт — це мінерал із групи карбонатів, який є однією з природних форм карбонату кальцію. Він може мати білий, блідо-зелений або ніжно-фіолетовий відтінок. Ця речовина є складовим компонентом перламутрового шару, що покриває внутрішню поверхню мушлі у переважної більшості молюсків.

  • арагонський

    Відноситься до історичної області Арагон або її населення — арагонців.

  • арак

    Арак — це міцний алкогольний напій, традиційний для східних країн. Його виробляють шляхом перегонки збродженої сировини, такої як пальмовий сік, рис, ячмінь, пшениця чи інші компоненти. Як згадується в одному з пісенних творів, навіть на небі не знайдеться ні горілки, ні цього напою, ні меду, ні вина.

  • аракі

    Аракі — це міцний алкогольний напій, що виробляється в Туреччині з фініків.

  • аракчеєвський

    Прикметник, що походить від поняття «аракчеєвщина».

    Наприклад, у період найбільшого посилення реакційної політики, подібної до аракчеєвської, запроваджувалася надзвичайно жорстка заборона на публікацію творів суспільно-політичного та філософського змісту (за даними з «Матеріалів з історії української журналістики», 1959, стор. 54).

    Також — характерний для аракчеєвщини. Наприклад, послідовники вчення Марра встановили в галузі мовознавства режим, що нагадував аракчеєвський (газета «Радянська Україна», 20 червня 1951, стор. 1).

  • аракчеєвщина

    Аракчеєвщина — це система влади, заснована на безмежному свавіллі поліції та армії, яку на початку XIX століття запровадив у Російській імперії граф Аракчеєв. Олександр Пушкін, як свідчить Максим Рильський, відчував до неї найсильнішу ненависть, вважаючи це явище одним із найогидніших у світовій історії.

    У переносному значенні це слово означає ситуацію, коли в певній сфері суспільства деспотично та самовільно панує окрема особа чи група осіб.

  • аракчин

    Аракчин — це чоловічий головний убір перського походження, що являє собою невелику шапку, подібну до тюбетейки. Її традиційно носили як основу для чалми, яку намотували зверху.

    Цей убір також поширений серед деяких народів Середньої Азії, зокрема таджиків. У такому варіанті він часто не має підкладки, а його край прикрашений білою оздобленою фестонами смужкою.

    Переважно аракчин використовували люди похилого віку, надіваючи його під тюбетейку або іншу шапку, а також вживали як зручний домашній головний убір.