Словник Української
1. Стосовний до артерій та інших кровоносних судин, що стосується їх будови, функцій або патологічних станів.
2. У складних медичних термінах вказує на взаємозв’язок або спільну природу артерій та судинної системи в цілому (наприклад, артеріально-судинні захворювання).
Артеріектазія — стійке розширення просвіту артерії, що виникає внаслідок зміни структури її стінок (наприклад, втрати пружності) та часто супроводжується порушенням кровотоку.
Хірургічна операція, що полягає у видаленні частини артерії або всієї артерії.
1. Стосунковий до артерії, властивий їй; призначений для артерій.
2. Який має велике значення для функціонування, розвитку чогось; головний, життєво важливий (переносне значення).
1. (в анатомії та медицині) Який стосується одночасно артерій і вен, пов’язаний з ними; що з’єднує артерію та вену, наприклад: артеріовенозна анастомоза (безпосереднє з’єднання між артерією та веною, що оминає капілярну мережу).
2. (в патології) Який характеризується наявністю патологічного з’єднання між артерією та веною, наприклад: артеріовенозна мальформація (вроджена аномалія судинної системи).
Медичний метод візуалізації артерій, що полягає у введенні в них рентгеноконтрасної речовини з подальшим рентгенівським зніманням; рентгенографія артерій.
Артеріологіаліноз — у медицині: рідкісна генетична (спадкова) патологія, яка характеризується системним ураженням судин (артерій) та накопиченням у їхніх стінках специфічного речовини — гіаліну, що призводить до порушення кровопостачання органів, особливо нирок, і розвитку ниркової недостатності. Синонімічна назва — сімейна нефропатія з гіперурикемією та подагрою.
1. Стосуючися артеріології — розділу анатомії, що вивчає будову та функції артерій (кровоносних судин, що несуть кров від серця до органів і тканин).
2. Пов’язаний із діагностикою або лікуванням захворювань артерій (наприклад, артеріологічне обстеження).
Розділ анатомії, що вивчає будову, функції та захворювання артерій.
1. Прикметниковий складний термін, що стосується комбінованого застосування або спільної діяльності артилерійських та стрілецьких (піхотних) підрозділів, родів військ або їх озброєння, наприклад: артилерійсько-стрілецький вогонь, артилерійсько-стрілецька підготовка.
2. Стосовний до військового підрозділу, формування або з’єднання, що поєднує в собі артилерійські та стрілецькі частини, наприклад: артилерійсько-стрілецький полк.