Словник Української
1. (заст.) Те саме, що верства — шар, нашарування, пласт чогось, що утворюється в результаті накопичення однорідних частинок або відкладень.
2. (перен., заст.) Група людей, соціальний прошарок населення, що об’єднаний спільним становищем, інтересами або ознаками; покоління.
1. Скорочена назва економічного класу (найдешевшого класу обслуговування) у транспорті, переважно в авіаперельотах.
2. (Заст.) Службова особа, упорядник господарства; економічний доглядач, ключник (у маєтку, монастирі тощо).
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (заст.) Той, хто належить до певної верстви (шару) суспільства; одноліток, ровесник (за віком або за соціальним становищем).
3. (діал.) Те саме, що верствун — шар, пласт (наприклад, ґрунту); або предмет, виготовлений з такого шару (наприклад, корж, пластівка).
Галопеліт — власна назва рідкісного мінералу, гідратованого силікату магнію та алюмінію, який належить до групи хлоритів; зустрічається у вигляді дрібних пластинчастих кристалів зеленувато-сірого кольору.
1. Тонкий шар чого-небудь (ґрунту, снігу, піску тощо), що рівномірно покриває поверхню; пласт, нашарування.
2. Застаріла одиниця вимірювання відстані, що дорівнювала 1,0668 км (застосовувалася в Російській імперії до введення метричної системи).
3. Переносно: група, коло людей, об’єднаних спільним соціальним становищем, інтересами або переконаннями; прошарок суспільства.
1. Підприємство, що спеціалізується на виробництві верстатів (металорізальних, деревообробних тощо) та верстатного обладнання.
2. Скорочена або розмовна назва конкретного заводу з виробництва верстатів, що часто вживається як власна назва (наприклад, Київський верстатозавод).
1. (біол.) Сукупність морфологічних та фізіологічних ознак організму, що виникли як адаптація до певних умов середовища (екотопу) і можуть бути однаковими у нерідних видів.
2. (палеонт., археол.) Умовна одиниця класифікації викопних решток тварин (найчастіше дрібних ссавців), що об’єднує види з подібними морфологічними адаптаціями до способу життя та середовища, незалежно від їхньої таксономічної спорідненості.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
2. (рідко) Швидкий, нав’язливий та безладний рух, метушня, галас; дії, що виконуються поспіхом, без чіткого плану.
верстатобудівник — фахівець, який займається проектуванням, конструюванням, виробництвом, налагодженням або ремонтом верстатів (металорізальних, деревообробних тощо).
верстатобудівник — підприємство або організація, що спеціалізується на виробництві верстатів та верстатного устаткування.
1. Швидкий стрибкоподібний рух коня (або іншої тварини), при якому він по черзі відштовхується від землі то двома задніми, то двома передніми ногами, маючи фазу повного зависання.
2. Музичний танець, що імітує такий рух, а також музика до нього; характерний для XIX століття, з розміром 2/4 або 4/4, швидкого темпу.
3. Переносно: дуже швидкий, поспішний темп, спосіб дії або розвитку чогось.