Древослів

Словник Української Мови

  • трудколонія

    Трудколонія — спеціальний виправний заклад у системі ГУЛАГу СРСР для ув’язнення та примусової праці осіб, засуджених за нетяжкі злочини, де режим утримання був м’якшим, ніж у виправно-трудових таборах.

    Трудколонія — у широкому розумінні, будь-яка колонія (поселення), створена для організації колективної праці її мешканців, часто у віддалених або неосвоєних регіонах.

  • фурманувати

    1. Керувати фурманкою (відкритим вантажним возом), перевозити вантажі або пасажирів за допомогою фурманки.

    2. Займатися фурманством як професією, працювати фурманом.

  • сухоцвіт

    1. Рослина з родини айстрових, що має сухі, лускоподібні квітки, які довго не в’януть і часто використовуються у сухих букетах (Xeranthemum).

    2. Загальна назва для рослин, сухі приквітки або квітки яких зберігають форму та колір після висушування і використовуються у флористиці (наприклад, гомфрена, статиця, цмин).

    3. Переносно: про щось або когось, що втратило життя, свіжість, привабливість, зберігаючи лише зовнішню форму.

  • фурмануватися

    1. (рідко) Намагатися поводитися як Фурман, наслідувати стиль або манеру письма українського письменника Івана Фурмана.

    2. (переносно, ірон.) Намагатися писати літературно, пафосно або надто вишукано, часто з невдалим результатом.

  • трудовитий

    Який багато й наполегливо працює, працьовитий.

  • сухуватий

    1. Дещо сухий, що має ознаки сухості; не зовсім сухий.

    2. Про людину або частини тіла: худий, кістлявий, без повноти.

    3. Про ґрунт: такий, що легко віддає вологу, погано зволожується; легкий, піщаний.

    4. Перен. Позбавлений тепла, емоційності, сердечності; стриманий, холоднуватий.

  • фурмений

    1. (техн.) Прикметник до слова “фурма“: призначений для подавання повітря або інших газів у печі, конвертери, доменні печі тощо (наприклад: фурмений отвір, фурмений пристрій).

    2. (техн.) Утворений, сформований або пов’язаний з дією фурми (струменем повітря, газу), що подається через неї (наприклад: фурмений потік, фурмений пил).

  • трудовлаштований

    Який має роботу, зайнятий у сфері праці, має офіційне місце роботи.

  • сухуватість

    1. Властивість за значенням прикметника “сухуватий“; стан, коли щось є дещо сухим, недостатньо вологим або сочним.

    2. Перен. Про недостатню емоційність, виразність, теплоту у висловлюваннях, поведінці, творі мистецтва тощо; сухість.

  • трудовлаштованість

    Стан або якість бути влаштованим на роботу, мати офіційне місце зайнятості, що забезпечує отримання доходу.

    У статистиці та соціальних дослідженнях — показник, що відображає частку працездатного населення, яке має постійну або тимчасову оплачувану роботу, серед певної соціальної групи, категорії населення чи на певній території.