Значення
-
Стан або якість бути влаштованим на роботу, мати офіційне місце зайнятості, що забезпечує отримання доходу.
-
У статистиці та соціальних дослідженнях — показник, що відображає частку працездатного населення, яке має постійну або тимчасову оплачувану роботу, серед певної соціальної групи, категорії населення чи на певній території.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трудовлаштованість, р. трудовлаштованості, д. трудовлаштованості, з. трудовлаштованість, о. трудовлаштованістю, м. трудовлаштованості, к. трудовлаштованосте