Амон — це ім’я одного з найважливіших божеств давньоєгипетського пантеону, бога Сонця, якого також називали Ра.

Цього єгипетського бога грецька культура ідентифікувала з верховним богом Зевсом.

Амонал — це вибухівка аміачно-селітряного типу, що знаходить застосування у гірничій промисловості та військовій галузі. У поєднанні з різними пальними сполуками нітрат амонію утворює вибухові композиції, відомі під загальною назвою амонали.

У художньому тексті засвідчено його практичне використання: години минали в гуркоті роботи та вибухах амоналу, за допомогою якого розкидали гірську породу.

1. У ветеринарній практиці та медицині застосовується смола на основі аміаку. Хіміки, використовуючи водень, отриманий з води, застосовують його для синтезу амоніаку, жирів та штучного бензину (журнал “Наука”, №2, 1959, стор. 25).

2. Застарілий синонім слова “аміак”.

Амонізація — це хімічний спосіб очищення, що передбачає застосування амонію.

Зокрема, амонізація зерна є одним із видів такого процесу.

Амонізація води — це технологія, при якій аміак додають у воду за декілька секунд до її хлорування, щоб досягти довготривалішого дезінфікуючого результату.

Амореї були західносемітським народом кочового способу життя, що населяв Передню Азію в давнину. Їхня прабатьківщина — Аравійський півострів. Протягом XXIV–XVI століть до нашої ери вони освоювали простори Сирійського степу. Приблизно в 1894 році до н. е. амореям вдалося оволодіти Вавилоном і створити там власну державу, однак з часом вони асимілювалися серед корінних жителів регіонів Межиріччя, Сирії та Палестини.

Дивіться статтю «аморії».

Амортизатор — це технічний пристрій, призначений для зменшення сили ударів та поштовхів, що виникають під час руху транспортних засобів, наприклад, автомобіля, або в момент посадки літака.

Його основним завданням у конструкції автомобіля є оперативне придушення вертикальних коливань, що передаються на раму та кузов, для чого амортизатори інтегрують у систему підвіски (Автомоб., 1957, 177).