Місто в Росії, Красноярський край, промисловий центр на річці Чулим (притока Обі).
-
аччіакатура
Аччіакатура — у музичній термінології: прикраса, що складається з коротких швидких нот (переважно форшлагів), які записуються дрібним шрифтом між основними нотами або над ними та виконуються за рахунок тривалості попередньої ноти, надаючи мелодії витонченості та грайливості.
Аччіакатура — у мистецтві та літературі: стилістичний прийом або художня деталь, що виконує роль витонченого, легкого прикрашання, часто з відтінком вишуканості або манірності.
-
аш
1. Назва першої літери української та інших кириличних абеток.
2. Назва звука, що позначається цією літерою.
3. Форма чого-небудь, що нагадує за обрисом цю літеру (наприклад, аш-подібна дужка, аш-балка).
-
ашар
1. (історичне) Податок на землю та сільськогосподарські продукти, що стягувався в Османській імперії, зокрема на окупованих нею українських землях.
2. (переносне) Важкий податок, гнобляче податкове тягар; символ економічного гноблення.
-
ашарит
1. Послідовник або прихильник ашаризму — одного з основних напрямів ісламської теології (каламу), заснованого в X столітті вченим Абу аль-Хасаном аль-Ашарі.
2. Представник або житель історичної області Аш-Шаара на півдні Аравійського півострова.
-
ашарит
1. Послідовник або прихильник ашаризму — одного з основних напрямів ісламської теології (каламу), заснованого в X столітті вченим Абу аль-Хасаном аль-Ашарі.
2. Представник або житель історичної області Аш-Шаара на півдні Аравійського півострова.
-
ашгабат
Ашгабат — столиця Туркменістану, великий адміністративний, промисловий та культурний центр країни, розташований у південно-західній частині держави, біля підніжжя гір Копетдаг.
-
ашгабатський
1. Стосується до міста Ашгабат (Ашхабад) — столиці Туркменістану, або його мешканців.
2. Стосується до Ашгабатської області Туркменістану, що існувала в 1939–1959 роках, або її мешканців.
3. Стосується до Ашгабатського землетрусу 1948 року — руйнівного стихійного лиха, що знищило місто.
-
ашгіл
Ашгіл — власна назва геологічної формації (світи) в Північній Америці, що відповідає верхньому ордовику, а також стратиграфічний ярус між річдокським і кімберліджським ярусами в міжнародній шкалі.
Ашгіл — поширена транслітерація англійської назви Ashgill, яка походить від топоніма Ash Gill (яр, балка) у Камбрії, Англія, де ці відкладення були вперше вивчені та описані.
-
ашгільський
1. Стосовний до Ашгіля — археологічної стоянки раннього палеоліту на території сучасної Вірменії, пов’язаний з нею.
2. Належний до ашгільської культури (або ашельської культури) — археологічної культури раннього палеоліту, що характеризується специфічними кам’яними знаряддями (ручні рубила, скребачки, відщепи).