1. (про тварин) Підданий акутації — хірургічній операції з видалення яєчників у самиць або насінних залоз у самців; кастрований.
2. (перен., про людину, рідко) Позбавлений енергії, живості, активної життєвої позиції; млявий, апатичний.
-
акутовий
1. Пов’язаний із селом Акутова (Акутове) на Київщині, що належить до нього або походить з нього.
2. У складі власних назв: Акутове поле — історична місцевість у Києві, колишнє село, нині в межах міста.
-
акушерсько-гінекологічний
1. Стосуючись одночасно акушерства та гінекології як єдиної медичної спеціальності, що займається здоров’ям жінки, вагітністю, пологами та захворюваннями жіночої репродуктивної системи.
2. Призначений для надання медичної допомоги з акушерства та гінекології; такий, що поєднує функції обох цих галузей.
-
акушерувати
1. Надавати медичну допомогу жінці під час вагітності, пологів та у післяпологовий період; приймати пологи.
2. Перен., розм. Нав’язувати комусь свою допомогу або поради, активно втручатися у справи інших, часто без потреби.
-
акушеруватися
1. (у медицині) приймати пологи, здійснювати акушерське спостереження та допомогу жінці під час народження дитини.
2. (переносно, розм.) нав’язувати свою допомогу або втручання там, де вони не потрібні; надто активно та непрохано керувати чи контролювати чиїсь дії.
-
акх’яїка
Акх’яїка — жанр давньоіндійської санскритської літератури, що являє собою коротку повість або оповідання з єдиним сюжетом, заснованим на світській, часто любовній, тематиці, з реальними персонажами та життєвими ситуаціями, без фантастичних елементів.
Акх’яїка — конкретна назва одного з найвідоміших творів цього жанру, повісті “Васавадатта” поета Суба́ндху (приблизно VI–VII ст. н.е.), яка іноді іменується “Акх’яїка про Васавадатту”.
-
акх’яна
Акх’яна — у давньоіндійській літературі та філософії: оповідь, повість, легенда або міфологічне сказання, що має навчальний або моралізаторський характер і часто є складовою частиною великих епічних творів (наприклад, “Махабхарати”).
Акх’яна — в індійській традиції: окремий літературний жанр, коротка або середнього обсягу наративна форма (розповідь), яка може бути як прозовою, так і віршованою, із чіткою дидактичною складовою.
-
акцелерація
1. Прискорення темпів індивідуального розвитку, фізичного дозрівання організму людини та тварин у порівнянні з попередніми поколіннями; також прискорення росту рослин.
2. У фізиці — прискорення руху тіла; величина, що характеризує зміну швидкості руху в одиницю часу.
-
акцелерометрія
1. Розділ прикладної фізики та метрології, що вивчає методи та засоби вимірювання прискорення (акселерації) об’єктів, переважно за допомогою спеціальних приладів — акселерометрів.
2. Сукупність методів і технік вимірювання, реєстрації та аналізу прискорень, що використовуються в інженерії, медицині, наукових дослідженнях, навігації та випробуваннях техніки.
-
акцептувальний
1. Стосовний до акцепту (прийняття, погодження), призначений для його оформлення або той, що його здійснює.
2. У фінансовій та комерційній практиці: такий, що стосується акцепту векселя або іншого платіжного документа, тобто зобов’язання сплатити його в зазначений термін.