• кріоталамотомія

    Кріоталамотомія — хірургічна операція в нейрохірургії, що полягає у локальному руйнуванні певних ядер таламуса (проміжного мозку) шляхом заморожування з використанням спеціального зонда (кріозонда).

  • кріосферний

    1. (геофіз., геол.) Пов’язаний з кріосферою — оболонкою Землі, де вода перебуває в твердому стані (лід, сніг, багаторічна мерзлота тощо).

    2. (перен.) Характерний для зони низьких температур, морозу; крижаний.

  • кріосфера

    Кріосфера — це оболонка Землі, що охоплює всі природні об’єкти, де вода перебуває в твердому стані (лід, сніг, налідь, іней, айсберги, багаторічна мерзлота тощо).

  • кріостатний

    1. Пов’язаний з кріостатом, властивий кріостату; призначений для роботи з кріостатом або в кріостаті.

    2. Отриманий, виготовлений або досліджений за допомогою кріостата (про зрізи, препарати тощо).

  • кріостат

    1. Пристрій для підтримання стабільно низької температури (зазвичай в діапазоні рідкого азоту, гелію тощо), що використовується для охолодження інших приладів або зберігання біологічних зразків.

    2. У медичній та біологічній практиці — спеціальний мікротом із охолоджувальною камерою, призначений для нарізування дуже тонких зрізів заморожених тканин для подальшого мікроскопічного дослідження.

  • кріостаз

    1. (в геології) Стан глибокого промерзання гірських порід, що триває протягом геологічно довгого часу (тисячоліть), характерний для областей багаторічної мерзлоти.

    2. (в медицині та біології) Стан організму, тканини чи клітини, при якому життєві процеси тимчасово припинені або різко сповільнені внаслідок впливу дуже низьких температур.

  • кріоскопія

    1. Фізико-хімічний метод дослідження речовин, що ґрунтується на вимірюванні зниження температури замерзання розчину порівняно з температурою замерзання чистого розчинника.

    2. У медицині — метод визначення осмотичного тиску та молекулярної концентрації біологічних рідин (наприклад, крові, сечі) шляхом вимірювання температури їх замерзання.

  • кріоскопічний

    1. (фіз., хім.) Пов’язаний з кріоскопією, що стосується вивчення зниження температури замерзання розчинів порівняно з чистим розчинником.

    2. (біол., мед.) Призначений для визначення точки замерзання біологічних рідин (наприклад, крові, плазми) з метою встановлення їх концентрації або діагностики.

  • кріоскопний

    1. (фіз., хім.) Пов’язаний з кріоскопією, що стосується вимірювання зниження температури замерзання розчинів порівняно з чистим розчинником.

    2. (про метод) Заснований на явищі зниження температури замерзання розчину; такий, що використовує кріоскопічний ефект для дослідження речовин (наприклад, для визначення молекулярної маси).

  • кріоскоп

    1. Прилад для визначення температури замерзання рідин, зокрема для кріоскопічних досліджень.

    2. (у медицині) Хірургічний інструмент для локального заморожування та руйнування патологічних тканин (наприклад, пухлин).