Словник Української
1. У давньогрецькій міфології — цариця амазонок, дочка Ареса, сестра Гіполіти, дружина Тесея, мати Іполіта.
2. У зоології — наукова назва роду метеликів-сатурній з родини павичеоких (Antiopa), до якого належить, зокрема, траурниця (Nymphalis antiopa).
3. У астрономії — мала планета (астероїд) під номером 90, відкрита в 1866 році.
Антлерит — мінерал класу сульфатів, водний сульфат міді (Cu₃(SO₄)(OH)₄), що утворюється в зоні окиснення родовищ мідних руд; кристали таблитчасті або призматичні, забарвлення від смарагдово-зеленого до чорнувато-зеленого.
1. (біол.) Клітина, з якої розвивається чоловіча статева клітина (сперматозоїд) у насіннєвих рослин; аналог сперматогенної клітини.
2. (мед., заст.) Загальна назва пухлинних клітин, що характеризуються неконтрольованим ростом і здатністю до інвазії в здорові тканини; ракова клітина.
1. Стосовний до антів, що стосується антів — східнослов’янських племенних об’єднань, які мешкали на території сучасної України в IV–VII століттях нашої ери (наприклад: антова культура, антові прикраси).
2. Стосовний до Анта — персонажа давньогрецької міфології, сина Посейдона та Аліки, або інших персонажів з таким ім’ям.
Антодій — у давньогрецькій міфології: один з персонажів, син Геракла та Агори, дочки Феспія.
Антодій — у давньогрецькій міфології: один з учасників походу аргонавтів.
1. У ботаніці — складний плід, що утворюється з зав’язі та інших частин квітки (наприклад, розрослої квітколожа, приймочок або оцвітини), які стають соковитими та беруть участь у формуванні плодового тіла; характерний для представників родини гречкових (наприклад, у щавлю, ревеню).
1. (геологія) Складчаста форма залягання гірських порід у вигляді опуклого вигину пластів, у якому шари нахилені в протилежні сторони від осьової лінії (осі підняття); антикліналь.
Антоксантин — природний жовтий пігмент, що належить до групи ксантофілів; поширений у світі рослин, зокрема у квітах, плодах та листі.
Антоліз — власна назва роду квіткових рослин родини амарилісових, поширеного в Південній Африці.
1. Чоловіче особове ім’я, українська форма імені Антоній, що походить від латинського родового імені Antonius; вживається самостійно або як зменшувальна форма від повного імені Антоній.
2. Рідкісне прізвище, утворене від імені Антон.