Словник Української
1. (у медицині) Рідкісна генетична хвороба, що характеризується вродженою відсутністю або недосконалістю мовлення внаслідок аномалій розвитку мозку, зокрема відсутності звивин на великих півкулях.
2. (у лінгвістиці) Грубе порушення мовленнєвого розвитку та мовленнєвої діяльності, при якому повністю або майже повністю відсутня здатність говорити, незважаючи на збереження слуху та інтелекту.
1. Який стосується акули, належить акулі, властивий акулі.
2. Призначений для лову акул, пов’язаний з промислом акул.
3. Зроблений з частин тіла акули (наприклад, з її шкіри, плавців тощо).
1. Який має зовнішність, форму або будову, подібну до акули; схожий на акулу.
2. У палеонтології та біології: що належить до надряду або групи хрящових риб (Selachimorpha), до якої відносяться сучасні акули та їхні викопні предки; характерний для акул.
1. Розділ акустики, що займається вимірюванням інтенсивності звуку та визначенням порогів чутності звукових коливань.
2. В медицині — метод дослідження слуху за допомогою спеціальних приладів (акуметрів), що полягає у визначенні гостроти слуху та сприйняття мовлення шляхом подачі звукових сигналів різної інтенсивності та частоти.
1. (в екології) Процес накопичення (акумуляції) забруднюючих речовин (полютантів) в організмах живого світу або в компонентах екосистеми, що призводить до збільшення їх концентрації порівняно з навколишнім середовищем.
2. (в біології) Збільшення концентрації певних хімічних сполук (часто токсичних) в тканинах організму внаслідок їх надходження з їжею, водою або повітрям із здатністю до біологічного накопичення.
Який має властивість акумулювати, накопичувати, збирати щось у себе.
1. Текстильна тканина з шовку або бавовни, що має густий, короткий та м’який ворс на лицьовій стороні, який надає їй характерного блиску та розкішного вигляду; традиційно використовувалась для парадного одягу, оббивки меблів та оздоблення.
2. (переносне значення) Про щось дуже м’яке, ніжне та приємне на дотик, що нагадує за структурою цю тканину (наприклад, про пелюстки квітів, шкіру).
3. (поетичне, заст., часто у фольклорі) Епітет, що вживається для надання образу вишуканості, багатства або ніжності (наприклад, “аксамітні брови”, “аксамітна ніч”).
Акселелограма — це графічний запис прискорення коливань земної поверхні під час землетрусу, отриманий за допомогою спеціального приладу — акселерографа.
1. Особа, яка зазнає акселерації — прискореного фізичного та статевого розвитку порівняно з середньостатистичними нормами для певного віку.
2. Учений, педагог або прихильник теорії акселерації (акселераціонізму) — прискореного навчання, яке ігнорує природні етапи розвитку дитини.
3. (У техніці) Пристрій або речовина, що прискорює певний технологічний, фізичний або хімічний процес (наприклад, прискорювач тверднення бетону, каталізатор).
1. Дівчина або жінка, яка характеризується прискореним фізичним, розумовим або соціальним розвитком порівняно з середньостатистичними нормами для її віку.
2. Учасниця спеціальної програми (акселератора), спрямованої на прискорений розвиток стартапів або бізнес-проектів, яка отримує наставництво, фінансування та іншу підтримку.