Значення
- (Медицина) –
(у медицині) Рідкісна генетична хвороба, що характеризується вродженою відсутністю або недосконалістю мовлення внаслідок аномалій розвитку мозку, зокрема відсутності звивин на великих півкулях.
- (Лінгвістика) –
(у лінгвістиці) Грубе порушення мовленнєвого розвитку та мовленнєвої діяльності, при якому повністю або майже повністю відсутня здатність говорити, незважаючи на збереження слуху та інтелекту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. акулалія, р. акулалії, д. акулалії, з. акулалію, о. акулалією, м. акулалії, к. акулаліє