1. Стосунний до авіаційної техніки, пов’язаний із нею; технічний у сфері авіації.
2. Призначений для обслуговування, ремонту або виробництва літаків, вертольотів та інших літальних апаратів.
-
авіатика
1. (історичний термін) Ранній період розвитку авіації, пов’язаний з першими експериментами та польотами на літальних апаратах важчих за повітря (аеропланах) наприкінці XIX — на початку XX століття.
2. (застаріле) Те саме, що авіація; повітроплавання, льотна справа в цілому.
-
авіатранспорт
1. Засіб перевезення вантажів та пасажирів повітряним шляхом; повітряний транспорт.
2. Сукупність повітряних суден, що використовуються для перевезень; авіаційний парк.
-
авіатранспортний
1. Стосовний до перевезення вантажів, пасажирів або пошти повітряним транспортом, пов’язаний із цим видом транспорту.
2. Призначений для забезпечення або обслуговування повітряних перевезень.
-
авіаучилище
Навчальний заклад середньої або вищої професійної освіти, що готує фахівців (пілотів, авіатехніків, диспетчерів тощо) для роботи в авіації.
-
авіафахівець
Авіафахівець — фахівець у галузі авіації, людина, яка має спеціальні знання та досвід у сфері повітряного транспорту, літакобудування, експлуатації повітряних суден або авіаційної інфраструктури.
-
авіаційно-космічний
1. Пов’язаний з авіацією та космонавтикою як єдиною галуззю техніки, науки та промисловості, що об’єднує створення та використання літальних апаратів для польотів у повітрі та космічному просторі.
2. Призначений для діяльності, застосування або функціонування як в атмосфері, так і в космосі (про техніку, обладнання, системи).
-
авіаційно-ракетний
1. Який стосується одночасно авіації та ракетної техніки, поєднує в собі елементи авіаційних та ракетних систем.
2. Призначений для застосування з літальних апаратів (літаків, гелікоптерів тощо) проти повітряних, наземних або морських цілей за допомогою керованих чи некерованих ракет.
3. Який відноситься до військових формувань, озброєння або засобів, що інтегрують авіаційні носії та ракетне озброєння в єдиний комплекс (наприклад, авіаційно-ракетні війська).
-
авіаційно-спортивний
1. Пов’язаний з авіаційними видами спорту, що стосується спортивних змагань або тренувань з використанням літальних апаратів (наприклад, планерний, парашутний, літальний спорт).
2. Призначений для потреб авіаційного спорту, що поєднує авіаційну техніку та спортивну діяльність (про клуб, організацію, заклад, змагання).
-
авіаційно-технічний
1. Пов’язаний з технічним забезпеченням, обслуговуванням, ремонтом або експлуатацією літальних апаратів (літаків, вертольотів тощо), їхніх агрегатів, систем та обладнання.
2. Стосунний до технічних аспектів авіації як галузі, що включає конструкцію, виробництво, технічне обслуговування та регламентні роботи авіаційної техніки.