авіатика

[ɑʋiɑtɪkɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Історія) –

    (історичний термін) Ранній період розвитку авіації, пов’язаний з першими експериментами та польотами на літальних апаратах важчих за повітря (аеропланах) наприкінці XIX — на початку XX століття.

  2. (Техніка) –

    (застаріле) Те саме, що авіація; повітроплавання, льотна справа в цілому.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. авіатика, р. авіатики, д. авіатиці, з. авіатику, о. авіатикою, м. авіатиці, к. авіатико

Більше записів