• ахнути

    АХНУТИ, дієслово, доконаного виду, розмовне. Однократна дія до «ахати» (вигукнути «ах» від раптового враження). Приклад: Євгеній аж ахнув від несподіваного повороту подій (Фр., VII, 1951, 310). Швець Омелько, довго вдивляючись у вершників, раптом ахнув і зблід (Тулуб, Людолови, І, 1957, 17). Несподівано чорнолісся сухо ахнуло двома пострілами (Стельмах, На .. землі, 1949, 284).

    У другому значенні: вистрілити, зробити постріл. Приклад: Кулеметник із башти ахнув довгою чергою по вікнах будинку, біля якого метушилися посильні (Ю. Янов., І, 1958, 277).

  • ахондрит

    Ахондрит — це кам’яний метеорит, який за своєю хімічною та мінералогічною будовою нагадує окремі глибинні породи Землі й відрізняється від інших тим, що в ньому відсутні сферичні утворення, звані хондрами.

  • ахромат

    Ахромат — це об’єктив, оптична система якого коригує спотворення зображення, а саме розмитість та хроматичні явища, що виникають через сферичну та хроматичну аберації. Такі лінзи знаходять застосування в оптичних приладах, зокрема в зорових трубах, біноклях, прицілах. В минулому їх також встановлювали в недорогі фотоапарати для зйомки пейзажів.

  • ахроматизм

    Ахроматизм — це здатність оптичного скла заломлювати світлові промені, не розщеплюючи їх на окремі кольори спектру; також означає безбарвність або відсутність кольорового тону.

  • аферент

    Значення цього терміна розкривається у статті «аференти».

  • аферентація

    У біосистемах це складова загального процесу упереджувального відтворення навколишнього середовища; механізм, що забезпечує відповідну, цілеспрямовану адаптивну поведінку.

    У нейрофізіології це проведення аферентних (доцентрових) нервових сигналів від чутливих рецепторів до нейронів кіри головного мозку та їх попередня обробка. Система аферентації включає первинне аферентне збудження (трансляція всієї інформації про зовнішнє та внутрішнє середовище організму), аферентний синтез (аналітико-синтетичне об’єднання всієї надійшлої інформації для прийняття рішення та формування мети) та зворотну аферентацію (порівняння фактичних наслідків дії з запланованими, їх оцінка та подальша корекція). Цей механізм наділяє біосистему здатністю до високого рівня самоорганізації через внутрішнє планування дій.

  • аференти

    Аферентні нерви або нейрони — це доцентрові ланки рефлекторної дуги. Їхня функція полягає в проведенні нервових імпульсів від чутливих рецепторів до головного чи спинного мозку. До цієї групи належать, зокрема, слухові та вестибулярні аференти.

    Аферентними також називають кровоносні судини, що забезпечують приплив крові та живлення капілярній мережі певного органу або ділянки тіла.

  • аферист

    Особа, що здійснює афери; ошуканець. — «Так роблять аферисти…» (Кучер, «Прощай..», 1957, 303).

    Коли Мамонтов розпочав цю значну культурну ініціативу (спорудження залізниці), його осміювали та іменували аферистом і авантюристом («Моє життя в мистецтві», 1955, 88).

  • аферистка

    Аферистка — жіночий відповідник до іменника “аферист”.

    У художньому творі Олеся Гончара “Таврія” (1957) стража неодноразово приводила до пристава як дрібних злодіїв, спійманих на місці злочину, так і різноманітних зухвалих жінок-аферисток.

  • афина

    Діалектний варіант слова, що відповідає літературному «чорниця».