1. Музичний твір (пісня, інструментальна п’єса), що відтворює плавну, спокійну мелодію, характерну для пісень венеційських гондольєрів; зазвичай має розмір 6/8 або 12/8.

2. Вокальна або інструментальна п’єса ліричного характеру з плавною, коливальною мелодією, що наслідує народні пісні човнярів.

3. Віршований твір, написаний у формі пісні човняра або на тему, пов’язану з морем, річкою, плаванням.

1. (історичне) Облогова вежа, пересувна башта з дерев’яним каркасом, обшитим шкірами або дошками, яка використовувалася при облозі фортець для наближення до стін захисників, ведення обстрілу та штурму.

2. (переносне значення, застаріле) Щось громіздке, незграбне, важке на вигляд; колода, брила.

1. Велике вітрильне судно, що використовувалося в XVI–XVIII століттях, переважно в Іспанії та Португалії, для перевезення вантажів (зокрема, дорогоцінних металів) між Європою та американськими колоніями; тип торгового галеона.

2. Назва козацького морського судна (човна) XVII–XVIII століть, пристосованого для морських походів, зокрема на Чорному морі; мав вітрила та весла, міг нести гармати.

Баркалаїт — рідкісний мінерал, водний арсенат кальцію та алюмінію, який зустрічається у вигляді дрібних кристалів або кірок. Названий на честь родовища Баркал у Швеції.

1. Невелике річкове або прибережне судно з одним щогловим оснащенням, зазвичай з вітрилом прямокутної форми, що використовувалося для вантажних або рибальських цілей.

2. Велике вантажне несамохідне судно з плоским дном для перевезення вантажів по річках, яке пересувається за допомогою буксира або весел.

1. Морське вітрильне судно з трьома або п’ятьма щоглами, на яких усі вітрила, крім найпереднішого (фок-щогли), косі.

2. Велика дерев’яна човен-довбанка, моноксил, якою користувалися запорозькі козаки.

1. Мешканець або уродженець Баришівки — селища міського типу в Київській області.

2. Той, хто займається баришею, посередницькими операціями з метою отримання прибутку; перекупник, спекулянт (застаріле значення).

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бариш”, що вживається для позначення невеликої прибутку, переважно від дрібної торгівлі або випадкової угоди.

2. (переносно) Невелика вигода, користь, перевага, отримана з будь-якої справи.

1. Дівчина з дворянської, шляхетської або заможної міщанської родини (у Російській імперії, а також у періоди, коли таке соціальне розшарування було актуальним).

2. Незаміжня молода жінка з вищого стану, що відрізняється вихованістю, певними манерами та часто отримала домашню освіту (застаріле, історичне).

3. У побутовому вживанні — молода дівчина, жінка (зараз часто вживається іронічно або з відтінком зневаги).

1. Жінка, яка займається баришництвом, тобто купівлею та перепродажем товарів з метою наживи, перекупниця.

2. Рослина з родини айстрових, яка має жовті квіти і використовується в народній медицині; народна назва для видів роду *дворишник* (Bidens), зокрема *дворишника звичайного* (Bidens tripartita).