баришня

1. Дівчина з дворянської, шляхетської або заможної міщанської родини (у Російській імперії, а також у періоди, коли таке соціальне розшарування було актуальним).

2. Незаміжня молода жінка з вищого стану, що відрізняється вихованістю, певними манерами та часто отримала домашню освіту (застаріле, історичне).

3. У побутовому вживанні — молода дівчина, жінка (зараз часто вживається іронічно або з відтінком зневаги).

Приклади:

Приклад 1:
Один з них попросив у нього прикурити й спів­чутливо сказав:— Баришня ваша поїхала. А без баришні скучно.Степан посміхнувся на його слова й важливий вигляд знавця.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Приклад 2:
Уборщиця: — Що з вами, баришня? Тодi Хая сказала з тугою: — Ах, яка ви дура… простiть мене, Прiсю.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Приклад 3:
Метушилась Прiся: — Баришня! А шофер перевозив корзини на вокзал.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”