Словник Української
АРОМАТИЗОВАНИЙ, -а, -е. Пасивний дієприкметник минулого часу від дієслова “ароматизувати”.
У значенні прикметника: такий, що набув специфічного запаху шляхом додавання ароматичних речовин. У класифікації виноградних вин виділяють три основні категорії: столові, кріплені та ароматизовані (за даними з книги “Українські страви”, 1957 р., стор. 379).
1. кул. Надавати стравам або напоям приємного запаху, вводячи до них спеціальні пахучі інгредієнти. Наприклад, для ароматизації тіста застосовують ванілін, дрібно мелену корицю, обсмажені та подрібнені горіхи, мигдаль тощо (Укр. страви, 1957, 320).
2. техн. Підвищувати вміст ароматичних вуглеводнів у таких продуктах, як нафта чи бензин, з метою їх збагачення.
Прикметник, що описує щось, що володіє приємним запахом або використовується для надання такого запаху. У літературі можна знайти приклади: вимога принести оцет із запахом (Л. Укр., III, 1952, 635) або приготування рідких страв з численними пахнучими спеціями та овочами (Укр. страви, 1957, 5).
Також це слово означає отриманий шляхом додавання ароматизаторів. Науковець Каргатов, наприклад, виявив присутність низки таких отриманих речовин у маслі кам’яного вугілля (Шовк., Інженери, 1956, 285).
АРОМАТИЧНІСТЬ, -ості, ж. Властивість, що виражається словом «ароматичний»; насиченість ароматом. Щільність соснового насадження та відстань дерев від забруднюючих і вологих джерел впливають на ступінь насиченості запахом повітря в такому лісі (Наука.., 9, 1956, 18).
Прикметник, що описує щось, здатне поширювати приємний пах; те саме, що запашний.
Також — про щось, що містить у собі сильний, насичений приємний запах.
1. Застаріле значення: невелика ємність (коробка, посудина чи скринька), призначена для зберігання парфумів чи інших пахучих речовин.
2. Особа, яка займається виробництвом парфумованих засобів або торгує ними.
Прислівник, утворений від прикметника «ароматний».
Ароморфоз — це еволюційний шлях, при якому організми набувають складнішої будови та функціонування, формують універсальні адаптації та збільшують ареал свого існування.
Аромотерапія — це давнє мистецтво, яке вдосконалювалося століттями. Воно полягає у застосуванні ефірних олій, фітонцидів та інших пахучих речовин для зміцнення здоров’я — як тілесного, так і душевного — а також для косметичного догляду. Ця практика використання ароматів відома з найдавніших часів у цивілізаціях Єгипту, Індії, Китаю, а також у античній Греції та Римі.
Крім того, аромотерапія є медичною дисципліною, що вивчає вплив та дію запашних речовин на перебіг фізіологічних процесів в організмах людини й тварин.
Арон га-кодеш — це священний ковчег у синагозі, призначений для зберігання сувоїв Тори. Його вміщують у спеціальну нішу або шафу, розташовану вздовж центральної осі стіни молитовного приміщення, яка звернена у бік Єрусалиму. У східноєвропейському регіоні цей ковчег традиційно містився в східній частині залу на невеликому підвищенні, до якого вели сходи.