Прикметник, що походить від іменника «архіпастир» і описує все, що до нього безпосередньо належить або стосується, наприклад, архіпастирська патериця.
-
архіпелаг
Архіпелаг — це іменник чоловічого роду, що означає скупчення островів у морі, розташованих на невеликій відстані один від одного.
Наприклад, вчені СРСР довели, що уявлення про східну Антарктиду як про групу островів під спільним льодовиковим покривом є хибним (Наука.., 6, 1962, 47).
Також персонал полярної станції, використовуючи собачі упряжки, провів дослідження всієї островної групи Землі Франца-Йосифа (Видатні вітч. географи.., 1954, 148).
-
архірей
Архірей — це вищий духовний сан у православній та деяких інших християнських церквах, що об’єднує єпископів, архієпископів та митрополитів.
-
архістратиг
У Стародавній Греції так називали верховного воєначальника.
Це також іменування, що вживається щодо Архангела Михаїла як керівника ангельських військ.
-
архітектоніка
1. архт. Злагоджене поєднання складових елементів у цілісну структуру; мист., літ. організація художнього твору, його композиційна побудова. Як зазначено в «Історії української літератури» (1954), письменник Панас Мирний прагнув психологічної достовірності, стройної архітектоніки твору, взаємозв’язку дій персонажів, а також чистоти й народності мовлення.
2. геол. Загальна схема геологічної будови земної кори чи певної її ділянки.
-
архітектонічний
Прикметник, що описує те, що має безпосереднє відношення до архітектоніки або пов’язане з нею.
-
архітектор
Архітектор — це особа, яка має фахову освіту та спеціалізується на архітектурі; також — будівничий. У художній літературі це слово вживається, наприклад, для опису фахівців, що приїжджали планувати розвиток села, обмірковуючи напрями його розширення та типи будівель для його забудови (за твором О. Вишні). Також воно використовується для передачі мрії героїні стати цією професіоналкою, яка формувалася з ранніх років (за твором Л. Донченкової).
-
архітекторка
Фемінітив від слова «архітектор», що позначає жінку, яка професійно займається архітектурою.
-
архітекторський
Це прикметникове слово, що стосується архітектора або пов’язане з ним.
-
архітектура
Архітектура — це галузь мистецтва, що охоплює створення проектів, зведення та художнє оформлення споруд; іншими словами, будівельне мистецтво. Як приклад: інженер із Чернігова має намір дослідити вплив українського стилю в давній архітектурі. Також відомо, що в Єгипті будівельне мистецтво досягло високого рівня розвитку.
Цим терміном також позначають характер або стиль будівлі. Наприклад, один із схилів гори Соколиці нагадує величний храм класичної архітектури. Крім того, загальні риси візантійської архітектури визначаються вдосконаленням купольної системи перекриттів.