Аугмент — це службова морфема, що має голосний звук. Її вживають у індоєвропейських мовах, ставлячи перед формами дієслів для позначення минулої дії. У таких мовах, як індоіранські, давньогрецька та вірменська, ця частка збереглася як спеціальний префікс минулого часу.

Аугментація — це збільшення або посилення.

У медичній термінології, зокрема в урології, аугментацією сечового міхура називають хірургічну операцію, метою якої є збільшення об’єму та функціональних можливостей цього органу.

Аудит – це система незалежного зовнішнього нагляду за фінансово-господарською діяльністю як фізичних, так і юридичних осіб.

Аудит – це процедура перевірки офіційної бухгалтерської звітності, облікових записів та первинних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання. Його мета – встановити достовірність звітності, правильність ведення обліку та повноту відображення інформації відповідно до чинного законодавства. Також аудитом називають перевірку фінансової діяльності комерційних підприємств, банків та інших організацій.

Банківський аудит – це всебічна перевірка результатів фінансово-господарської діяльності банків чи їхніх філій, яка включає правову, економічну та бухгалтерську оцінку даних фінансових звітів, що підготовлені для оприлюднення або подання до вищих інстанцій. Такий аудит охоплює такі аспекти: формування та використання статутного капіталу, фондів та інших коштів банку; аналіз фінансових результатів, зокрема формування і використання доходів, прибутку та розподілу витрат; оцінку ліквідності та платоспроможності; стан кредитних ресурсів та ефективність їх використання; процентну політику; облікову політику і стан бухгалтерського обліку; проведення розрахункових операцій в іноземній валюті та інше.

Внутрішній аудит банку – це незалежна оцінка системи внутрішнього контролю, яка діє в банку.

Зовнішній аудит – це перевірка, яку проводять незалежні висококваліфіковані фахівці з аудиту.

Ініціативний аудит – це перевірка, що проводиться за власним рішенням суб’єкта підприємництва на підставі договору з аудитором чи аудиторською фірмою; її характер і масштаб визначає безпосередньо замовник.

Обов’язковий аудит – це обов’язкова щорічна перевірка бухгалтерської звітності відкритих акціонерних товариств, банків, бірж, фондів та інших організацій, визначених законом.

Погоджений аудит – це аудит, який аудитор чи аудиторська фірма проводить для конкретного замовника систематично або повторно через визначені проміжки часу.

Податковий аудит – це комплекс процедурних дій контролюючих органів, спрямованих на перевірку правильності обчислення, своєчасності та повноти сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, а також на дотримання законодавства при здійсненні операцій, пов’язаних з отриманням доходів і проведенням розрахунків.

Санаційний аудит – це детальний аналіз фінансово-господарського стану підприємства, що переживає фінансову кризу. Його цілями є оцінка можливостей підприємства для санації, визначення масштабів кризи та її причин, пошук шляхів виходу з неї та експертиза запропонованої концепції відновлення.

Спеціальний аудит – це перевірка, яка зосереджена на конкретних аспектах діяльності суб’єкта господарювання, дотриманні певних процедур, норм і правил. Вона має на меті підтвердити законність і ефективність дій керівництва, правильність складання податкової звітності, цільове використання спеціальних фондів тощо.

АУДИТОР, АВДИТОР, іменник чоловічого роду, застаріле. 1. У духовних семінаріях до реформи навчання — семінарист, якого вчитель призначав для контролю за тим, наскільки добре його однокласники засвоїли матеріал. Уривок із художнього твору: “Перевели мене в семінарію, зачув я волю. Дивлюсь, авдиторів немає, греки та латини валяються в нас під ліжками” (Микола Левицький, том І, 1956, сторінка 127).

2. У дореволюційній Російській імперії — посада, що відповідала прокурору.

Аудитор-генерал — це найвища посада в системі державного фінансово-бюджетного нагляду. Ця посадова особа очолює відповідну контрольну службу в таких країнах, як Індія, Непал, Кенія, Барбадос, Замбія та інших, що колись були англійськими колоніями.

АУДИТОРІЯ, -ї, ж. 1. Приміщення, призначене для проведення навчальних занять, лекцій або доповідей. Студенти покидали університетські аудиторії; У просторій аудиторії фізичного факультету збиралися студенти на збори.

2. збірн., перен. Група людей, яка слухає викладача, доповідача, промовця тощо. Оратор малював привабливі перспективи найближчого майбутнього перед багатолюдним натовпом, що уважно його вислуховував; Дмитро Іванович відчував задоволення, адже йому нарешті вдалося налагодити взаєморозуміння зі слухачами.

Жіночий відповідник до іменника «аудитор».