• аридизація

    Аридизація — це сукупність різнорідних та багаоаспектних явищ, що призводять до посушливості клімату певних регіонів і, як наслідок, до зниження здатності екосистем до відтворення біологічних ресурсів.

  • аридний

    Аридна зона – це загальний термін для позначення територій з недостатнім зволоженням, де сільськогосподарські культури можна вирощувати виключно за умови штучного поливу.

    Аридний клімат – це тип сухого та спекотного клімату, характерний для пустельних і напівпустельних регіонів.

    Аридний рельєф – це комплекс форм земної поверхні, що виникають у пустелях, напівпустелях і сухих степах внаслідок таких процесів, як пустельне вивітрювання, діяльність вітру, площинний змив, руйнування тимчасовими річками тощо.

  • ареотектоніка

    Процес будівництва споруд, призначених для захисту.

  • арес

    У міфах Стародавньої Греції Арес спершу вважався божеством, відповідальним за бурі та грози, а згодом став ототожнюватися з богом війни. У римському пантеоні його аналогом є Марс.

  • аретир

    Механізм, який у різних пристроях звільняє рухомі частини від навантаження під час їхнього простою.

    Деталь, що закріплює чутливий елемент вимірювального приладу в положенні спокою. Її основним призначенням є захист цього елемента від механічних ушкоджень під час переміщення та монтажу, а також від випадкових ударів. В окремих випадках такий пристрій також слугує для швидкого припинення коливань покажчика, як це відбувається, наприклад, у дзеркальних гальванометрах чи аналітичних вагах.

  • аретирування

    Метод закріплення ротора в гіроскопічній системі шляхом використання магнітного поля.

  • аретологія

    Аретологія — це розділ етичної науки, присвячений дослідженню чеснот.

  • арефлексія

    Арефлексія — це стан, коли один або кілька природних рефлексів не проявляються. Вона виникає через пошкодження ланцюга рефлекторної дуги або внаслідок пригнічуючої дії верхніх рівнів нервової системи.

  • арефорії

    Арефорії — це давнє свято, присвячене богині Афіні, яку шанували як захисницю землеробства. Його відзначали наприкінці червня або в липні, з метою вимолити у богині міський процвітання та вродливість нив.

  • арешт

    1. Дія, внаслідок якої особу позбавляють свободи та беруть під варту. У художніх творах описується як один із видів утисків: «Грабунки, заборони, труси і арешти Мов град на хлопську зігнуту, прибиту спину» (Еллан, І, 1958, 198); «Батька ми бачили вдома ніби в гостях, між одним арештом та другим» (Козл., Сонце.., 1957, 15).

    2. (юридичний термін) Рішення суду, що обмежує право власника вільно розпоряджатися своїм майном. Наприклад: «Оформляйте справу до суду. Накладіть арешт на домашні речі» (Кучер, Трудна любов, 1960, 241).

    3. (застаріле) Місце утримання людей, яких позбавлено волі; тюрма. Як ілюстрація: «Три неділі вже кум у арешті сидів, А селом якийсь шум, наче рій той гудів» (Фр., XI, 1952, 120).