• арефлексія

    Арефлексія — це стан, коли один або кілька природних рефлексів не проявляються. Вона виникає через пошкодження ланцюга рефлекторної дуги або внаслідок пригнічуючої дії верхніх рівнів нервової системи.

  • арефорії

    Арефорії — це давнє свято, присвячене богині Афіні, яку шанували як захисницю землеробства. Його відзначали наприкінці червня або в липні, з метою вимолити у богині міський процвітання та вродливість нив.

  • арешт

    1. Дія, внаслідок якої особу позбавляють свободи та беруть під варту. У художніх творах описується як один із видів утисків: «Грабунки, заборони, труси і арешти Мов град на хлопську зігнуту, прибиту спину» (Еллан, І, 1958, 198); «Батька ми бачили вдома ніби в гостях, між одним арештом та другим» (Козл., Сонце.., 1957, 15).

    2. (юридичний термін) Рішення суду, що обмежує право власника вільно розпоряджатися своїм майном. Наприклад: «Оформляйте справу до суду. Накладіть арешт на домашні речі» (Кучер, Трудна любов, 1960, 241).

    3. (застаріле) Місце утримання людей, яких позбавлено волі; тюрма. Як ілюстрація: «Три неділі вже кум у арешті сидів, А селом якийсь шум, наче рій той гудів» (Фр., XI, 1952, 120).

  • арик

    У регіонах Середньої Азії цим терміном називають канал для зрошення.

  • арилування

    У технічній термінології це означає процес введення арильної групи (арилу) до складу молекул як органічних, так і неорганічних речовин.

    Також це тлумачення описує як хімічну реакцію, в ході якої атом водню в органічній сполуці заміщується на ароматичний радикал.

  • арилус

    Арилус — це соковитий придаток на насінині окремих видів рослин, який служить їжею для мурах. Він формує оболонку навколо насінини, але залишається анатомічно відокремленим від неї. Це утворення також приваблює птахів, тим самим допомагаючи розповсюдженню насіння. Інша назва — принасінник.

  • арбутин

    Арбутин — це глюкозид, який під час гідролізу розпадається на глюкозу та гідрохінон. Його джерелом є листя рослини мучниці, а сам речовину використовують у лікувальних цілях.

  • арвальський

    Арвальський, -а, -е: ** Арвальські брати – давня римська жрецька колегія, що щороку навесні здійснювала урочистий обхід угідь з метою їх благословення (свято амбарвалій). Спочатку ці обряди проводили у травні на честь бога Марса; за правління імператора Августа їх присвятили богині Керері, супроводжуючи ритуалом жертвоприношення, де вбивали бика, барана та свиню. Слова арвальського гімну дійшли до нас завдяки напису, датованому 218 роком до нашої ери.

  • аргамак

    Аргамак — це застаріле позначення елітного верхового коня, виведеного східними народами; синонім до слова «румак». Як приклад: у творі «Золота грамота» (1960) згадується, що Аракчеєв побачив кульгавість у аргамака, отриманого в подарунок від армійського постачальника провіанту. Також у романі «Переяславська рада» (1953) описується, що посланці привезли царю Олексію Михайловичу від гетьмана дарунок — п’ять коштовних турецьких коней-аргамаків.

  • аргат

    Аргат — це незаможний запорозький козак у XVIII столітті, який заробляв на життя найманою працею в регіонах Запоріжжя, Криму та Молдови. Серед найвідоміших аргатів — Максим Залізняк, отаман повстання Коліївщина.