Астиноми — у Стародавній Греції, зокрема в Афінах, посадові особи, які відповідали за нагляд за станом міських будівель, вулиць, шляхів, святилищ та ринків, а також за дотриманням правил торгівлі на агорі.

1. (у давньогрецькій міфології) син троянського царевича Гектора та Андромахи, якого за переказами скинули з мурів Трої після захоплення міста ахейцями.

2. (переносно, книжн.) мала дитина, немовля; символ беззахисності та трагічної долі.

Астіоха — у давньогрецькій міфології: дочка троянського царя Пріама та Гекуби, дружина Телефа, царя Місії, мати Еврипіла.

Астматин — застаріла торгова назва лікарського препарату, що використовувався для лікування бронхіальної астми у формі сигарет або порошку для куріння/інгаляцій; основною діючою речовиною був порошок листя дурману.

Астматин — власна назва конкретного лікарського засобу (патентованого препарату) із зазначеним вище складом і призначенням.

Астматол — лікарський засіб у формі порошку для паління або інгаляцій, що застосовувався для полегшення нападів бронхіальної астми; містить листя дурману, беладонни, нітрат натрію та інші компоненти.

1. Власна назва міста в Ірані, адміністративного центру остану Голестан, розташованого на північному сході країни.

2. Власна назва селища в Україні, що знаходиться в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

1. Мінерал класу сульфатів, гідратований сульфат кальцію, магнію та натрію, який утворює безбарвні або білі кристали; зустрічається в соляних родовищах.

2. Рідкісна природна сіль (сульфат) з мінеральних джерел поблизу Астрахані, Росія, що раніше використовувалася в медицині як проносний засіб.