астіанакт

1. (у давньогрецькій міфології) син троянського царевича Гектора та Андромахи, якого за переказами скинули з мурів Трої після захоплення міста ахейцями.

2. (переносно, книжн.) мала дитина, немовля; символ беззахисності та трагічної долі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |