Атріотомія — хірургічна операція, що полягає в розтині (розрізі) передсердя серця, зазвичай для доступу до його внутрішніх структур або усунення патології.
-
атріумно-простильний
1. (в архітектурі) такий, що поєднує риси атріумного та простильного типів будівель, де внутрішній двір (атріум) оточений колонадою, а головний фасад має портик з колонами, що виступають уперед.
-
атропіновий
1. Який стосується атропіну, містить атропін або має його властивості (про лікарські засоби, речовини тощо).
2. Який отриманий з рослин роду беладона (Atropa), зокрема з беладонни звичайної (Atropa belladonna), що є джерелом атропіну.
-
атропний
1. (у медицині) що стосується атрофії або характеризує її; пов’язаний зі зменшенням розмірів органу чи тканини внаслідок порушення їх живлення або функції.
2. (у біології, ботаніці) що перебуває в стані недоразвитку, редукції; редукований, занедбаний.
-
атрохний
1. (діалектне, західні регіони) Дуже великий, величезний, потужний; також — дуже сильний, інтенсивний (про явища, дії).
2. (діалектне, західні регіони) Дуже гарний, чудовий, видатний; такий, що викликає захоплення.
-
атс
1. Абревіатура від «автоматична телефонна станція» — технічний комплекс, призначений для автоматичного встановлення з’єднань між абонентами телефонного зв’язку.
2. Автоматизоване робоче місце (АРМ) — інформаційно-обчислювальна система, що забезпечує виконання професійних функцій спеціаліста (наприклад, «АТС оператора», «АТС диспетчера»).
3. У контексті комп’ютерних ігор (наприклад, Dota 2) — абревіатура від англійського «attack speed» (швидкість атаки) — характеристика персонажа, що визначає частоту завдавання ударів.
-
аттик
1. В архітектурі: декоративна стінка, розташована над карнизом будівлі, часто прикрашена написом, рельєфами або скульптурою, призначена для завершення фасаду або маскування даху.
2. Власна назва історичної області в Центральній Греції, адміністративним центром якої є місто Афіни.
-
аттика
1. Історична область у Центральній Греції зі столицею в місті Афіни, що мала величезне культурне та політичне значення в античні часи.
2. В архітектурі — декоративна стінка, розташована над карнизом, що вінчає будівлю або її частину (наприклад, триумфальну арку), часто прикрашена написом, ліпниною або скульптурою.
-
аттикізм
1. (в історії грецької мови та літератури) Напрям, що виник у елліністичну добу, який проголошував зразком для наслідування класичну аттичну (афінську) літературну мову V–IV ст. до н. е., протиставляючи її поширеній на той час «загальній» (койне) мові.
2. (у лінгвістиці) Мовна особливість, слово або вираз, характерні для класичної аттичної діалектної норми давньогрецької мови.
3. (у ширшому значенні) Тонка, вишукана й дотепна форма висловлювання, що вважається характерною рисою стилю афінських письменників-класиків.
-
аттикоантротомія
Хірургічна операція в оториноларингології, що полягає у вскритті (томії) аттика (верхнього відділу барабанної порожнини) та антрума (печероподібного розширення скроневої кістки, що сполучається з середнім вухом) з метою санації гнійного вогнища, видалення патологічних тканин (наприклад, холестеатоми) та відновлення функції середнього вуха.