• галаюватий

    1. Який має властивість галаювати, тобто видавати різкі, неприємні звуки, галасувати (про предмети, явища).

    2. Який створює багато галасу, шуму; галасливий, крикливий (про людину, тварину).

    3. Який супроводжується галасом, шумом; шумний.

  • вельмиповажність

    Вельмиповажність — офіційний титул та форма звертання до деяких високопосадових осіб (наприклад, сенаторів, міністрів, архієпископів) у ряді держав, зокрема в історичному контексті, а також у дипломатичному протоколі; вживається з займенниками Ваша/Його/Її.

    Вельмиповажність — власна назва, почесний титул, що вживається як стилізоване звертання або характеристика особи, якій надаються особливі почесті, часто з іронічним чи гуморним відтінком у неформальному мовленні.

  • екзогенний

    1. (у науках про Землю) Який утворився на поверхні Землі або в її зовнішніх оболонках внаслідок зовнішніх сил і процесів (на противагу ендогенному); зовнішнього походження.

    2. (у біології, медицині) Який має зовнішнє походження, надходить із зовнішнього середовища в організм (про речовини, фактори тощо).

    3. (у соціології, економіці) Який зумовлений зовнішніми причинами або факторами, що діють ззовні системи.

  • галацький

    1. Стосунковий до міста Галац у Румунії, пов’язаний з ним.

    2. Стосунковий до Галацького повіту в Румунії, пов’язаний з ним.

    3. Стосунковий до Галацького повіту в Молдові, пов’язаний з ним.

  • вельзевул

    Вельзевул — у християнській демонології та релігійних текстах (зокрема в Євангеліях) — один з верховних демонів, князь пекельної ієрархії, часто ототожнюваний із самим дияволом або вважається його найближчим наближеним; іноді трактується як володар мух.

    Вельзевул — у широкому вжитку (часто іронічному або образному) — синонім диявола, сатани, втілення абсолютного зла, нечистої сили.

  • вельд

    1. Вельд — високогірна рівнина або плато в Південній Африці, вкрита трав’янистою рослинністю (степом) та чагарниками, з рідкісними деревами або повністю безліса.

    2. Вельд — природна зона (переважно савана) на височинах Південної Африки, що поділяється за висотою та характером рослинності на Низький, Середній, Високий та Кустарниковий вельд.

  • галац

    1. Місто в Румунії, порт на Дунаї, адміністративний центр однойменного повіту в історичній області Молдова.

    2. (Іст.) Грошова одиниця Молдовського князівства та Об’єднаного князівства Валахії та Молдови в XIV–XIX століттях; також срібна монета певного номіналу.

  • екзогенез

    1. (геологія) Сукупність зовнішніх процесів, що відбуваються на поверхні Землі та в приповерхневих шарах земної кори під впливом сонячної енергії, сили тяжіння та життєдіяльності організмів; зовнішні (екзогенні) сили, що формують рельєф (наприклад, вивітрювання, дія води, вітру, льодовиків).

    2. (біологія, медицина) Походження або розвиток чого-небудь під впливом зовнішніх факторів, що діють на організм із навколишнього середовища.

    3. (психологія) Гіпотеза про переважно зовнішнє (соціальне, ситуативне) походження психічних розладів, на відміну від ендогенезу.

  • ґрунтоутворювач

    1. Організм (рослина, тварина, мікроорганізм), який своєю життєдіяльністю безпосередньо бере участь у процесі ґрунтоутворення, впливаючи на формування структури, хімічного складу та родючості ґрунту.

    2. Фактор (клімат, рельєф, материнська порода, час тощо), що впливає на формування та розвиток ґрунту в природному середовищі.

  • вельвічія

    Рід вічнозелених голонасінних рослин родини вельвічієвих, що росте в пустелях Намібії та Анголи, відомий довгоживучими листками, які ростуть упродовж усього життя рослини.

    Вид цього роду (Welwitschia mirabilis) — реліктова рослина з двома довгими смугастими листками, що стеляться по землі; ботанічна пам’ятка природи.