Хімічний процес, реакція введення ацетамідної групи (–NH–CO–CH₃) в органічну сполуку, зазвичай шляхом взаємодії з ацетамідом або його похідними.
-
ацетанілід
Ацетанілід — органічна сполука, похідна аніліну та оцтової кислоти, що має формулу C₆H₅NH(COCH₃); у XIX — на початку XX століття використовувався як жарознижувальний та болезаспокійливий лікарський засіб (антипіретик), проте через високу токсичність і побічні ефекти був вилучений з медичної практики.
Ацетанілід — технічна хімічна речовина, що застосовується в промисловості як проміжний продукт при синтезі барвників, пластифікаторів, стабілізаторів та інших сполук, а також як інгибітор розкладання перекису водню.
-
ацетат-альдегід
1. Технічна назва етилацетату — органічної сполуки, естеру оцтової кислоти та етанолу, що має формулу CH₃COOC₂H₅, широко застосовується як розчинник у промисловості та лакофарбовій справі.
2. Застаріла або неточна назва ацетальдегіду (етаналю), органічної сполуки з формулою CH₃CHO, важливої сировини для хімічного синтезу.
-
ацетат-ангідрид
1. Органічна сполука, ангідрид оцтової кислоти, що має формулу (CH₃CO)₂O; безбарвна рідина з різким запахом, яка використовується в органічному синтезі як ацетилюючий агент для отримання ацетатних естерів, амідів та інших похідних.
-
ацетаттіокіназа
Ацетаттіокіназа — фермент класу кіназ, який каталізує перенесення фосфатної групи від молекули аденозинтрифосфату (АТФ) на ацетат з утворенням ацетилфосфату та аденозиндифосфату (АДФ); ключовий ензим у метаболічних шляхах, зокрема у біосинтезі жирних кислот.
-
ацетатцелюлоза
Ацетатцелюлоза — це штучний полімер, що є продуктом хімічної переробки целюлози, а саме її взаємодії з оцтовим ангідридом; використовується для виробництва ацетатного волокна, плівок, лакофарбових матеріалів та прозорих пластиків (наприклад, для упаковки).
-
ацетилацетат
1. Органічна сполука, естер ацетооцтової кислоти та етилового спирту (етилацетоацетат), рідка речовина з фруктовим запахом, що широко застосовується в органічному синтезі як важлива проміжна сполука, а також як розчинник.
2. У загальному значенні — сіль або естер ацетооцтової кислоти.
-
ацетилацетатний
1. Який стосується ацетилацетату, пов’язаний з ним або містить його (наприклад, про похідні сполуки, комплекси металів тощо).
-
ацетилацетон
Ацетилацетон — органічна сполука, що належить до β-дикетонів, з хімічною формулою CH₃COCH₂COCH₃; безбарвна рідина з характерним запахом, що широко використовується в хімічному синтезі, аналітичній хімії як хелатоутворювач для металів, а також як проміжна речовина у виробництві лікарських засобів та барвників.
-
ацетилацетонат
Хімічна сполука, що є похідною ацетилацетону, утворена заміною атомів водню гідроксильних груп металевим катіоном; солі та комплексні сполуки металів з ацетилацетоном, що мають загальну формулу M(C₅H₇O₂)ₙ, де M — метал, а n — його валентність.