Древослів

Словник Української Мови

ацетилацетат

[ɑt͡sɛtɪlɑt͡sɛtɑt] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Хімія) –

    Органічна сполука, естер ацетооцтової кислоти та етилового спирту (етилацетоацетат), рідка речовина з фруктовим запахом, що широко застосовується в органічному синтезі як важлива проміжна сполука, а також як розчинник.

  2. (Хімія) –

    У загальному значенні — сіль або естер ацетооцтової кислоти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ацетилацетат, р. ацетилацетату, д. ацетилацетатові, з. ацетилацетат, о. ацетилацетатом, м. ацетилацетаті, к. ацетилацетате

Більше записів