• алогаплоїд

    Алогаплоїд — організм, що виник внаслідок алогаплоїдії, тобто шляхом схрещування різних видів або родів з подвоєнням хромосомного набору, що призводить до утворення стабільного поліплоїдного гібрида.

  • алоген

    1. У геології та ґрунтознавстві — мінеральна частина ґрунту, що складається з уламків гірських порід і мінералів, які не є продуктом вивітрювання материнської породи на місці, а були принесені ззовні (наприклад, льодовиком, водою, вітром).

    2. У біології та медицині — речовина або структура (наприклад, трансплантат), що походить від особи того самого виду, що й реципієнт, але генетично відрізняється від нього.

  • алогенетичний

    1. (у біології, геології) Пов’язаний з алогенезом; такий, що стосується походження, розвитку або утворення зовнішніми силами або з матеріалів, принесених ззовні (на противагу автохтонному, що утворився на місці). Наприклад: алогенетичні мінерали, алогенетичні відкладення.

    2. (у медицині, імунології) Стосується трансплантації клітин, тканин чи органів між генетично різними особами одного виду; алогенний, алотрансплантаційний. Наприклад: алогенетична кісткова мозкова клітина.

  • алогенний

    1. (у геології) Про утворення, що складається з матеріалу, принесеного ззовні, з іншої місцевості; алотігенний.

    2. (у медицині, біології) Про тканину, орган або організм: походженням від іншої особини того самого виду; алогенічний.

  • алогетероплоїд

    Алогетероплоїд — організм або клітина, які мають два або більше наборів хромосом, походження яких пов’язане з гібридизацією між різними видами (алоплоїдія) та подальшим кратним збільшенням числа хромосом (поліплоїдія).

  • алогічно

    1. У спосіб, що суперечить законам логіки, не відповідає логічному мисленню; нелогічно, безладнo.

    2. (У логіці) У спосіб, що характеризується порушенням законів і правил формальної логіки.

  • алогонія

    1. У риториці та літературознавстві — стилістичний прийом, коли мовець навмисно заперечує те, що насправді стверджує, або стверджує те, що заперечує, з метою посилення вислову, часто з іронічним чи саркастичним відтінком (наприклад: “Він, звичайно, геній!” — про людину, яка вчинила нерозумно).

    2. У логіці та лінгвістиці — вислів, який суперечить формальній логіці, містить внутрішнє протиріччя або навмисне заперечення очевидного, що використовується для створення певного ефекту в мовленні.

  • алодиплоїд

    Алодиплоїд — організм, клітини якого містять два різних набори хромосом, що походять від різних видів або таксонів, утворений внаслідок алополіплоїдії (міжвидової гібридизації з подвоєнням хромосомного набору).

  • алодипломоносомик

    Алодипломоносомик — гіпотетична або жартівлива назва для особи, яка має надзвичайно велику кількість дипломів, сертифікатів або інших документів про освіту, часто вживається в іронічному чи саркастичному контексті для позначення надмірного захоплення формальними кваліфікаціями.

  • алоей

    1. Рід вічнозелених сукулентних рослин родини асфоделових (Asphodelaceae), поширених переважно в Африці та на Аравійському півострові, багато видів якого (наприклад, алое віра) використовуються в медицині, косметології та декоративному садівництві.

    2. Застаріла назва алое, що вживалася в українській мові до середини XX століття.