алогонія

[ɑloɦonijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Література) –

    У риториці та літературознавстві — стилістичний прийом, коли мовець навмисно заперечує те, що насправді стверджує, або стверджує те, що заперечує, з метою посилення вислову, часто з іронічним чи саркастичним відтінком (наприклад: “Він, звичайно, геній!” — про людину, яка вчинила нерозумно).

  2. (Лінгвістика) –

    У логіці та лінгвістиці — вислів, який суперечить формальній логіці, містить внутрішнє протиріччя або навмисне заперечення очевидного, що використовується для створення певного ефекту в мовленні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. алогонія, р. алогонії, д. алогонії, з. алогонію, о. алогонією, м. алогонії, к. алогоніє

Більше записів