Альдостерома — доброякісна пухлина кіркового шару надниркової залози, що автономно продукує гормон альдостерон, що призводить до розвитку первинного гіперальдостеронізму (синдрому Конна).

Алофікоціанін — білковий пігмент синього кольору, що входить до складу фікобілісом у синьо-зелених водоростей (ціанобактерій) та деяких інших водоростей (наприклад, червоних); разом з алофікоеритрином та фікоціаніном забезпечує поглинання світла для фотосинтезу.

1. У фонетиці та фонології — конкретний звук мови, який є різновидом (варіантом) фонеми і не змінює значення слова; реалізація фонеми в певному фонетичному оточенні (наприклад, українська фонема /и/ має алофони [и] та [и̮]).

2. У лінгвістиці — будь-який звук мови, що розглядається безвідносно до його функції в мовній системі, тобто як фізична одиниця (звукоряд).

Алофраза — у лінгвістиці: різновид вислову, який відрізняється від інших своїм формальним виглядом (наприклад, порядком слів, інтонацією, використанням службових слів), але виражає ту саму базову пропозиційну структуру або комунікативне намірення; варіант речення.

Алофраза — у термінології конкретної лінгвістичної теорії (наприклад, генеративної граматики): одна з конкретних поверхневих реалізацій однієї й тієї ж глибинної структури.

Алохейрія — медичний термін, який означає порушення чуттєвого сприйняття, при якому людина відчуває подразнення (наприклад, біль, дотик, холод) не в тому місці тіла, де воно було завдане, а в симетричній ділянці протилежної половини тіла.

Алохейрія — рідкісна назва мінералу, різновиду кварцу (діоксиду кремнію), що характеризується специфічним внутрішнім забарвленням або будовою. Вживається переважно в спеціалізованій мінералогічній літературі.

Алохестезія — у медицині та психології: порушення чутливості, при якому відчуття подразнення (наприклад, болю, дотику) виникає не в місці його застосування, а на симетричній ділянці протилежної сторони тіла.

Алохетит — власна назва села в Україні, що розташоване в Бориспільському районі Київської області; адміністративний центр Алохетитської сільської громади.

Алохірія — медичний термін, що означає порушення просторового орієнтування, при якому людина помилково локалізує подразнення (наприклад, дотик, біль) на протилежній стороні тіла відносно місця його реального прикладення.

Алохірія — у психіатрії та неврології: симптом, що полягає в тому, що хворий відповідає на запитання, поставлене до одного вуха, іншим вухом, або вказує на протилежну частину тіла при дослідженні.