Альграфія — власна назва технологічного процесу друкування на алюмінієвих поверхнях, заснованого на електролітичному оксидуванні металу та подальшому заповненні пористих ділянок барвниками.

Альграфія — власна назва художньої техніки, різновиду офорту, де друкарською формою слугує алюмінієва пластина замість традиційної мідяної або цинкової.

Альгульоза — власна назва планети з науково-фантастичного циклу творів американського письменника Едгара Райса Берроуза про Барсума (Марс), де вона є однією з трьох супутниць (місяців) цієї планети.

Альдегідаміак — застаріла назва органічної сполуки, що є продуктом приєднання аміаку до альдегіду; у сучасній номенклатурі відповідає альдіміну (азиметину).

Альдегідгідрат — органічна сполука, що утворюється при приєднанні однієї молекули води до карбонільної групи альдегіду; зазвичай є нестійкою проміжною речовиною, яка існує в рівновазі з альдегідом у водних розчинах.

Альдегіддегідрогеназа — фермент класу оксидоредуктаз, який каталізує окиснення альдегідів до карбонових кислот, часто з участю коферменту НАД+ або НАДФ+; відіграє ключову роль у метаболізмі алкоголю та інших біохімічних процесах.

Альджаніт — рідкісний мінерал класу сульфідів, арсеносульфід свинцю та срібла з хімічною формулою PbAgAsS₃, що кристалізується в моноклінній сингонії; знайдений у 1984 році в Алжирі, названий на честь місцевості Аль-Джан (El Djane).

1. Книга, надрукована у Венеції в XV–XVI століттях у видавництві Альда Мануція або його нащадків, що відрізняється високою якістю виконання, вишуканим шрифтом (курсивом альдіна) та характерним видавничим знаком (якір і дельфін).

2. Стиль шрифту (курсив), створений для видань Альда Мануція гравером Франческо Гріффо та вперше використаний у 1501 році.

альдоксим — органічна сполука, що є продуктом взаємодії альдегіду з гідроксиламіном; має загальну формулу RCH=NOH, де R — органічний радикал.

Альдолізація — хімічна реакція, в якій два молекули альдегіду або кетону (або одна молекула обох типів) з’єднуються з утворенням β-гідроксикарбонільного сполуки (альдолю).

1. Органічна сполука, що є продуктом альдольної конденсації ацетальдегіду, безбарвна в’язка рідина з характерним запахом, що застосовується як розчинник та проміжний продукт у хімічному синтезі.

2. Загальна назва класу β-гідроксикарбонільних сполук, які містять одночасно альдегідну (або кетонну) та спиртову функціональні групи й утворюються в результаті реакції альдольної конденсації.