Альбомакуляція — власна назва, що позначає конкретний об’єкт або явище, зазвичай використовується як термін у вузькоспеціалізованих галузях (наприклад, у мистецтві, біології або технологіях).

Альбомакуляція — у контексті сучасного цифрового мистецтва або медіа-арту: техніка або процес створення композиції шляхом збору, впорядкування та автоматизованого комбінування окремих графічних елементів (наприклад, зображень із альбомів) за допомогою спеціального алгоритму чи програми.

1. Видання, яке поєднує функції альбому (збірки ілюстрацій, фотографій, репродукцій) та буклета (складеної в кілька разів палітурки або обкладинки, часто з розгорнутими вставками), характерне для музичної індустрії або мистецьких проектів.

2. Спеціальне форматування пакування музичного альбому (CD, DVD, платівки), де папір або картон складено гармошкою або вкладено в тверду обкладинку, що містить, крім носія, розширені текстові та візуальні матеріали (тексти пісень, фотографії, нотатки).

3. Художнє або колекційне видання, виконане у формі розгортаючоїся конструкції з обкладинкою, що відкриває доступ до серії пов’язаних тематичних зображень або інформаційних блоків.

1. (в іспанській поезії) Віршована форма, пісня на світанку, яку виконують для пробудження коханої особи; ранкова серенада.

2. (музика) Вокальний або інструментальний твір, що зображує ранкову світанкову атмосферу або є музичним аналогом поетичного альборадо.

1. (геологія) Мінерал класу сульфідів, різновид арсенопіриту, що містить близько 3% кобальту; кобальтовий блиск. Хімічна формула: (Fe,Co)AsS. Кристалізується в моноклінній сингонії. Утворює сріблясто-білі до сталево-сірих призматичні кристали або зернисті агрегати.

2. (медицина, заст.) Запальне захворювання білкової оболонки ока (склери), що характеризується наявністю білуватих вогнищ інфільтрації; рідковживана назва для склериту.

Альбумінат — хімічна сполука, що утворюється в результаті взаємодії білків (альбумінів) з лугами або солями важких металів.

Альбумінат — у біохімії: продукт денатурації білка під дією кислот, лугів або високої температури, що характеризується нерозчинністю у воді.

альбуміноїд — білковоподібна речовина, що за хімічним складом і деякими властивостями нагадує білки, але не гідролізується протеолітичними ферментами; протеїноїд.

альбуміноїд — у біохімії: застаріла назва простих білків, що не розчиняються у воді, солях, розведених кислотах та лугах (наприклад, кератин, колаген, фіброїн).

Альбумінометр — медичний або лабораторний прилад для визначення концентрації білка (альбуміну) в сечі, крові або інших біологічних рідинах.

Альбумінометр — історичний прилад (скляна трубка з поділками), що використовувався в клінічній практиці для кількісного вимірювання білка в сечі шляхом визначення висоти стовпа згорнутого від нагрівання білка.

1. Альбунея — у римській міфології: одна з сивіл, пророчиц, що, за переказами, пророкувала в місті Тібурі (сучасне Тіволі) біля річки Аніо; також — тібуртинська сивіла.

2. Альбунея — у давньоримській релігії: богиня-наяда, пов’язана з цілющими водами та пророцтвами, що шанувалася біля тібуртинського джерела й гаю.